Іноді найважчий вибір - це  обрати не між двома людьми, а між любов'ю до когось і повагою до себе. Майя опинилася саме в такій точці. Вона бачить чоловіка, який відкривається їй так, як не відкривається майже нікому. Довіряє, показує свої рани, впускає у свій світ, але водночас не обирає її по-справжньому.

 Тоді народжується питання, яке болить значно сильніше за ревнощі:

 Чи варто залишатися поруч із людиною, яка тобі небайдужа, якщо ти відчуваєш, що для неї можеш бути ліками від самотності, але ще не стала вибором серця?

 Бо між «ти мені важлива» і «я обираю тебе» іноді лежить ціла прірва. Майя не хоче бути порожнім місцем між минулим і майбутнім Райана. Не хоче бути тимчасовим прихистком для людини, яка все ще озирається назад.

 Вона хоче того, чого насправді хоче кожен із нас - бути обраною не тому, що опинилася поруч у потрібний момент, або допомогла пережити біль та стала зручною.

 А тому, що це саме вона.

? А як думаєте ви?

 Що важливіше: залишитися поруч і дати людині час розібратися у своїх почуттях чи піти, якщо відчуваєш, що тебе досі не обрали по-справжньому?

 Додала ще одну главу, запрошую до читання✨ Щоб ваша уява розгорілася яскравіше - трішки візуальної магії. ✨