Вітаю!

Сьогодні діє єдина знижка у передплаті на роман "Фатальна ніч з босом"!

✨✨✨

— Есеніє...

— Руслане, не починай, — відмахуюся через плече.

Відчуваю, як він дивиться мені услід, а вже через кілька секунд рівняється зі мною з моїми босоніжками в руках. Я аж кліпаю від здивування.

— Крихітко, ти хоч уявляєш, як на тебе будуть дивитися? — суворо запитує він.

— Мені байдуже.

— Ну звісно, — невдоволено бурчить Сікорський, так і продовжуючи йти поруч, несучи мої босоніжки.

Стримую посмішку, адже я нести їх не можу, в моїх руках поділ сукні. Картина збоку досить кумедна, але нехай.

— Невже соромно, що у тебе така неадекватна супутниця?

— Я б сказав, офігенно-притрушена...

Ну перепрошую. Такі компліменти — це треш. Притрушеною мене ще ніхто не називав. На мить зупинившись, заглядаю в його очі і невдоволено фиркаю.

— Руслане, ти просто занадто старий, щоб зрозуміти деякі речі. І взагалі, тобі потрібно було у супутниці брати якусь тьотю Галю з бібліотеки. В окулярах, розумну, начитану, обізнану та на десяток старшу, а не таку, як я...

Розвернувшись, йду у бік готелю. Він мене образив та роздратував. Навіщо брав із собою, якщо я притрушена? Раптом Сікорський наздоганяє мене та, зловивши за руку, змушує зупинитись.

— Есеніє, я ще не настільки старий...

— Ой, не факт, — фиркаю. Забираю свою руку та роздратовано додаю: — Тобі потрібна не молодша супутниця, а старша точно на цілий десяток. Тоді все буде ок.

Знижка тут

♥️