Розділ 6 — «Шоу для тих, хто не хоче бачити».

У Private Eden навіть суд перетворюють на розвагу.

Тисячі глядачів дивляться, чи має «непридатний фрагмент» право існувати. Верхній рівень голосує. Нижній — уперше проривається в трансляцію. А дівчинці з зайцем пропонують урятуватися лише за однієї умови:

стати правильною жертвою.

Зворушливою.
Зручною.
Достатньо болючою, щоб її захотіли залишити в живих.

Але вона відмовляється грати.

Невеликий уривок:

Display Test уже перебудовував кімнату.

Зорі на стінах засяяли яскравіше. Жовта ковдра стала м’якшою. Пластир із бджолою — чистішим.

А заєць у руках дівчинки раптом отримав друге вухо.

Вона подивилася на іграшку.

І сама відірвала нове вухо.

Дуже спокійно.

— Я не хочу грати сестру, яку потрібно врятувати. Я не знаю, чи я сестра. Не знаю, чи я Лія. Не знаю, чи хочу, щоб мене рятували так, як ви це показуєте. Я знаю тільки, що не хочу бути вашою сценою.

А наприкінці суд змінює питання.

Тепер вирішуватимуть не лише долю дівчинки.

Тепер вони прийшли по Вільну зону.

Читати «Вічна зміна. Приватний Едем»:
https://booknet.ua/book/privatnii-edem-b454621