Ловіть уривочок з 6 розділу.

(...) Якось нам із Сашком спало на думку влаштувати змагання, хто швидше з'їсть відерце морозива. Я переміг, проте недовго насолоджувався цією солодкою перемогою, адже у «винагороду» отримав ангіну. Батьки наказали мені тиждень не вставати з ліжка та пити гарячий чай. Я ліниво клацав пультом канали, дивлячись, що є цікавого по телевізору. Моїй мамі було дуже шкода, що мала ходити на роботу, і батькові теж. Тому тітонька, як казала мати, то єдиний порятунок. (...)

(...) Курячо-риб'ячий суп із травами – саме такий суп готувала тітка, коли хтось хворів. Як вона казала: «Одна така миска й мертвого підніме!» – хоча я завжди думав, що покладе. Чесно, на смак ця страва жахливіша за будь-яку іншу — навіть за морквяно-капустяний суп. (...)

(...) Одного разу я зрозумів, що є речі гірші за суп. Це червоний перець, свіжа цибуля, зубчики часнику та гарячий пар картоплі. Усім цим тітка намагалася мене вилікувати. Та мене від цього рятувала мама. Вона давала мені пігулки й кращало, хоча тітці це не подобалося. Називала ліки «отрутою» й все ж таки змушувала мене дихати над картоплею. Краще б я над смаженими котлетками дихав.

Якось тітка покликала у гості Сашка, за що я був дуже вдячний! Адже без нього я весь час нудився. Кидав м'яча об стінку, малював каракулі, грався у телефоні, і нічого з цього мене не захоплювало. Та от, коли прийшов Сашко, мені зробилось набагато веселіше, а ігри стали набагато цікавішими! Ми разом кидали м'яча, малювали каракулі та разом сиділи в телефоні, поки не сідала батарея. (...)