Додано
12.06.26 10:22:02
Боси на селі
Ух, що я вам зараз скажу. Я написав твір про босів. І їх у творі не один, а цілих два!
І це ще не все - місце дії не банальні замки і маєтки з бородатою охороною і автоматичними ворітьми, а українське село середини дев'яностих.
Цікаво? Не переключайтесь, далі - детальніше.
Дійові особи твору:
Бос 1 - донбасянин Артур (чуттєва кличка - Вентилятор). Спойлер: проспить увесь твір.
Бос 2 - Вася-гармоніст. Владно розтягує потужними руками міхи інструмента, за що зрештою отримує її ... - холодну котлету на виделці, якою вже хтось є.
І це ще не все - у творі є принцеси (бухгалтерші), одна весела бійка, прохолодна погода і затишна атмосфера України 90-х.

Це перша мініатюра зі збірки "Яблунівка FM" про життя українського села дев'яностих і початку нульових.
Усі, хто застав цей період, дітьми чи дорослими, хто їздив на канікули до бабусі в село чи досі там живе з тією ж бабусею, хто прямо розтікається, згадуючи бухтіння радіоточки, касетні відеоплеєри, череду на трасі і медитативне мекання кіз зранку, - вам однозначно сюди.
Додавайте збірку в бібліотеку. Не переживайте, читати буде легко - кожен твір - не більше двох сторінок!
Завжди ваш,
Арсеній "Владний Комбайнер" Троян
*зображення згенеровано за допомогою AI
Arsenii Troian
37
відслідковують
Інші блоги
Ось так іноді поряд може опинитися зовсім неочікувана людина, яка підтримає тебе у найважчий період життя, бо ти також їй потрібна. Йому боліло зовні. Дуже. А їй боліло всередині. Також дуже. Читати тут
Друзі, вітаю. На зв’язку Кирилл Фролов. Сьогодні я хочу поговорити з вами не про вигадки чи художні сюжети, а про те, що набагато ближче кожному з нас — про реальне життя. Я прийняв рішення написати абсолютно чесну,
Уявіть: ви кондитерка з Києва. Ви посковзнулися на обледенілих сходах біля метро в найдовшу ніч року. А прокинулися в чужому тілі, у кареті, що везе наречену на відбір до крижаного дракона. Справжню Ейлін Вестмар отруїли
Або навпаки?))) ⭐️Ррррраз! ОНОВЛЕННЯ! Коли я беру Олесю за руку, то відчуваю, що вона тремтить так само, як і я.
— Тобі холодно? — схвильовано питаю, вдивляючись у її прекрасні світло-зелені очі.
— Трошки, — зізнається
Дорогі читачі... Історія триває))) Сьогодні знову оновлення, і що воно принесе героїні? Чи то радість чи то щось інше...)) В книзі В и б і р М і с а н д е ї Подорож героїні триває, і багато цікавого відбувається... Тож
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати