Всім привіт!

Історія Демида та Ніколь — оновлена!

✨✨✨

Мені байдуже. Фиркаю подумки та відставляю стаканчик на підвіконня і схрещую руки на грудях.

— Я слухаю, — холодно кидаю, теж впевнено дивлячись на чоловіка. — Але врахуй важливу деталь. Коли час закінчиться, я піду. У мене часу обмаль. Я пообіцяла Дану не баритися. І знаєш, якось звикла відповідати перед людьми за те, що кажу чи обіцяю. Тож поквапся...

На нас з подивом дивляться перехожі. Напевно, ми з боку виглядаємо як бандити на розбірках, але зараз мене це найменше хвилює.

За емоціями сюди

Приємного читання!