Моя перша книга у продажі! Підтримайте ❤️

Її продали як борг. А вона сидить і рахує виходи!

Вітаю! Якщо любите темні мафіозні історії, повільні вогники між героями і героїнь, які виживають, а не чекають порятунку — зупинись на хвилинку. Здається, ця книга для тебе))

Для початку:

Ліара

Альфа

Про що вона

Ліарі вісім років не дозволяли говорити обставини, а потім — травма. Вона німа. Але мовчання зробило з неї найкращого спостерігача в кімнаті: вона читає паузи в чужих розмовах, відрізняє брехню від страху і рахує виходи раніше, ніж устигне сісти на стілець.

Одного вечора її просто віддають. Як борг. У будинок, де живе чоловік, від чийого погляду люди опускають очі, а від його сили — падають на коліна. Альфа-Дон. Вовк, якого він тримає у вузді двадцять два роки.

Тільки от Ліара не опускає очей. Вона бере аркуш і пише великими літерами: «Я не належу йому. Він не має права.»

І щось ламається. Не в ній — у ньому.

ТУТ

Магія, якої ти ще не зустрічав — його сила це Тиша. Вона тисне на вуха, поглинає звук, ставить людей на коліна. На всіх. Окрім неї.

Вовк, що тягнеться до тиші — три місяці у нього дзвенить у вусі. Він стихає тільки тоді, коли вона поруч. І сам Альфа поки не готовий зізнатися собі, що це означає.

Героїня-стратег, а не жертва — Ліара не благає. Вона креслить план будинку по пам'яті, вивчає мертві зони камер, запам'ятовує перезміну охорони. І підкладає шматок хліба під двері тому, хто кашляє в підвалі — просто тому, що інакше стане частиною того, що там коїться.

Атмосфера, заради якої лишаються:

«Це було дивно... Але цей запах я зафіксувала раніше, ніж встигла вибрати, фіксувати чи ні: смола і холодний метал. Ніби саме повітря навколо нього мало власну температуру, нижчу за кімнатну.»

Передплату вже оформили перші читачі — і я страшенно вдячна кожному!! ❤️ Це моя перша книга на передплаті, тож для мене ваша підтримка зараз означає все!

Знайдете відповідь на питання Хто в підвалі? Чому Тиша діє на неї інакше? І що буде, коли Альфа нарешті визнає, до кого тягнеться вовк?

Тисни «читати» — і дізнаймося разом))

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Соломія Делейн
09.06.2026, 10:38:36

Вітаю♥️♥️♥️

Луна Томс
09.06.2026, 13:17:53

Соломія Делейн, Вдячна вам) ❤️

avatar
Марина Сніжна
09.06.2026, 09:33:46

Вітаю вас! Успіху!

Луна Томс
09.06.2026, 13:17:46

Марина Сніжна, Дякую)))

avatar
Анастасія Коулд
08.06.2026, 22:36:58

Вітаю)

Луна Томс
09.06.2026, 13:17:42

Анастасія Коулд, ❤️❤️❤️

Вітаю вас. Це чудове досягнення☺️

Луна Томс
09.06.2026, 13:17:35

Василенко Сергій, Щиро вдячна ❤️ Працюватиму далі!

avatar
Лія Світова
08.06.2026, 20:39:34

Вітаю вас♥️♥️♥️

Луна Томс
09.06.2026, 13:17:26

Лія Світова, Приємно ❤️

avatar
Крісті Ко
08.06.2026, 20:06:55

Вітаю! Успіхів! ❤️❤️❤️

Луна Томс
09.06.2026, 13:17:20

Крісті Ко, Дякую ❤️❤️

avatar
Ана Харві
08.06.2026, 20:04:28

Вау!!!❤️ Вітаю))) це дуже круто, що у вас друга книга і вже досягли передплати))) щиро за вас тішусь❤️❤️❤️

Луна Томс
09.06.2026, 13:17:15

Ана Харві, Ваші привітання дуже цінні для мене ❤️ Дякую!

Інші блоги
Глави 32-33 - Дорогу проходять до кінця
Сьогодні о 18-00 глави 32-33 Хоругви Землі Хоругва знову за спиною сотника Чуба. Попереду — шлях до старої вежі, крізь соляні поля, руїни й небезпеки поверхні. Позаду залишається колонія, де Верба, Назар і Тихограй
Вівісектор проти Зламника. Продовження другої глав
Коли мисливець нарешті загнав свою здобич… Бойовий крейсер «Чорна Зірка» перетворився на справжнє пекло. Плазма, вибухи, понівечені коридори та армія повсталих мерців — Вівісектор не залишає піратам
Пропажа (оновлення Порталу)
Поки в «Порталі у Гріх» ми з вами і нашою читачкою насолоджувалися квітами, десь там поза кадром з розуму сходили двоє ревнивців. – Знайшлася! Вейн прокричав це так гучно і з надривом, що мені аж вуха заклало.
Завершення Гарбузових історій!
Любі читачі! Літературний флешмоб "Гарбузових історій" добіг кінця, але теплий осінній настрій залишається з нами надовго. Хто хоче трохи продовжити осінню казку, обов'язково зазирність в гості до авторок
Нарешті оновлення
Схрещую пальці на удачу, щоб дописати цю книгу. Перша ейфорія пройшла і тепер настали "трудові будні", хоча саме під час написання цієї сцени, я вловила трішки натхнення. Як це відбувається у вас? Лише сама вичитка
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше