Вітаю! Вирішила я доєднатися до безстрокового марафону Тетяни Гищак та ознайомитися із твором неймовірно талановитого автора Яніни Фенікс «Де живе тиша».

Невеличка історію про кохання, де немає голосних обіцянок та клятв бути разом до кінця. Історія, де слова взагалі не мають ніякої вартості, оскільки одна з героїнь від народження має порушення слуху та мовлення. Історія, де перш за все про себе говорять почуття. Тут ви знайдете діалог тиші та кохання. 

Мені дуже сподобалась чуттєвість, ніжність історії. Сподобалось, як було описано кохання, цікавість головного героя до Софії. Я справді переживала разом із ним його почуття. Також автор провела велику роботу для написання твору, оскільки можна побачити описи, як жестовою мовою звучить та чи інша фраза, особливості світосприйняття таких людей, як головна героїня. Це вражає. У тексті присутній символізм, який тягнеться до кінця, – океан, морські жителі, акваріуми. Це робить історію справді живою, небанальною. Автор же демонструє цим свою майстерність. 

Однак є й не дуже гарна сторону цієї історії. Виникло враження, що для більшої емоційності читачів автор додав короткий розрив персонажів. Із моєї дзвіниці це виглядає, як зайва сюжетна лінія, котра руйнує таку чисту історію кохання та в якийсь момент перетворює головного героя на схибленого. Я, звичайно, не була у шкірі Софії, але мені здається, що в неї не було причин чинити так, як вона чинила. Але це моя суб'єктивна думка, котра може не співпадати з баченням автора та інших читачів. 

Загальні враження позитивні. Рекомендую до цей твір до прочитання. Автору бажаю натхнення, творчих успіхів та вдячних читачів! 

Посилання на твір:  https://booknet.ua/book/de-zhive-tisha-b439545