Вітаю, любі!

Запрошую до нового розділу роману "Фатальна ніч з босом".

✨✨✨

— Крихітко, ти ні про що не хвилюйся. Сьогодні для всіх ти будеш моєю супутницею, і я не дам тебе скривдити нікому, — він раптом бере мою другу руку у свою і заглядає в очі. — Я буду поруч, тож не нервуй.

Дивно, я чомусь вірю цим переконанням, але душа все одно рветься на шматки, бо мене хвилює, що буде потім після цих кількох днів перебування разом. Зараз я його супутниця, а ким буду потім по поверненню у столицю? Він знову поводитиметься так, ніби ми чужі люди і у нас будуть ділові стосунки... Все можливо, але нічого не кажу, лише мовчки йду за ним.

При всьому я вдячна Руслану, що попіклувався про мене і майже вгадав, що я люблю. А саме, замовив салат «Цезар» та свіжу полуницю.

Закінчивши перекус, я витираю вуста серветкою і, піднявшись, дякую своєму босу.

— Спасибі! Тепер я можу йти одягатися?

— Так, можеш, але хвилинку зачекай. — Зробивши крок, я таки зупиняюся, а він тим часом продовжує. — Там у шафі поміж суконь є ніжно-бузкова сукня блейд. Сьогодні я хочу бачити її на тобі.

Хмикнувши, пильно дивлюся на чоловіка. Я спантеличена його проханням, але не встигаю нічого сказати, як він продовжує.

— Всі аксесуари та прикраси до сукні знаходяться на комоді. — Він оцінювальним поглядом проходиться по мені і додає: — І з макіяжем не возися. Ти і без нього нереально красива.

Книга тут...

Приємного читання!