Як казав Жадан?

Жадан казав «торкатися так як торкаються книг»,

А я зміню «торкатися так як торкаються струн»,

Бо не треба мені в цій історії жодних інтриг,

Краще вже запальних мурашок по шкірі табун.

В полі зору виринає позначка «на старт»,

В полі зову дихання ледь збитий такт.

Кожен з нас гравець, що заховав по кілька карт

І блефують двоє, що вже знають результат.

Ти мені не вір на слово, вір моїм рукам,

Що торкають струни схованих бажань нічних,

Проникають попід шкіру, палять там напалм,

Чорний дим лоскоче горло й нерви поміж тим.

Але світло все ж торкається твого лиця,

Ранок змінює акценти наче диригент.

Де поет завжди спішиться до кінця,

Музикант лиш змінює та набирає темп.