Вітаю, любі!

Роман "Я не буду твоя" — оновлено!

✨✨✨

Підморгую йому та йду до свого непроханого гостя. Хвилювання тільки посилюється, бо мені справді важко збагнути, чому цей чоловік тут, та ще й посеред ночі. Входжу у вітальню і завмираю, бо він стоїть у панорамного вікна у напівтемній кімнаті і дивиться на нічну столицю.

Зупинившись посеред вітальні, пильно дивлюся йому у спину. Він точно чув, що я прийшла, але не реагує. І, як на мене, він занадто хазяйновито поводиться як на непроханого гостя.

— Слухаю, Демиде, — холодно кидаю йому у спину. — Кажи, за чим ти прийшов, бо вже надто пізно. Завтра робочий день, та й мені вставати зрання. І малому в школу...

Ярмола повільно обертається, і бачу, як жовна виступили на його обличчі. Він пильно дивиться на мене, мабуть, з хвилину і мовчить. Це мовчання змушує мене нервувати. Але чекаю, доки він нарешті заговорить.

Я не буду твоя

Приємних вражень!♥️