Вітаю!

Запрошую до оновлення історії Руслана та Есенії!

✨✨✨

— Офігенно! — буквально випльовую від злості.

Сікорський навіть не кліпає.

— Есеніє, годі захвату. Це не передбачувані обставини і ви повинні бути до них готовими. У нашій угоді співпраці це прописано. Звісно якщо ви її уважно читали.

...Якщо ви її уважно читали...

Знову кривляюся. Та я взагалі її не читала. Нема мені більше, що робити, як читати той стос непотрібної макулатури та однакових слів. Краще книжку почитати. Але від його спонтанних новин, мене моментально накриває.

— Перепрошую, Руслане Васильовичу, на скільки днів ми їдемо?! — намагаюся втримати рамки пристойності, бо мене реально трясе.

— Побачимо.

Книга тут...

Приємних емоцій!