Зміна парадигми

(Сайлас і Лаванда в ліфті)


(Фулл відео в інсті)

(або в телеграмі)

(раптовий сухий клац пальців вириває вас з трансу, і ви бачите його, він підпирає бороду пальцями рук)

(нарешті він загадково посміхається)

Я більше не буду намагатись щось вам впарювати. Не буду розповідати про “нову цифрову реальність”, “буде зносити башту” і все це “бла-бла-бла”. Давайте трохи зіб’ємо з мене цей пафос. Я просто буду… показувати вам, що я зробив, а ви… ну… самі розберетесь, коротше.

(витримує паузу з посмішкою, кидає погляд в сторону на пательню за межами ліфта, його кутик рота тягнеться трошки вище)

Добре, що я завів пательню. Хоча, останнім часом бажаючих на прожарку якось… поменшало, поки що. Мабуть, це добре, але… Аж якось прикро, трошки… (іронічно посміхається) Ті, хто мав якийсь потенціал, або влились в мій рух, або просто злились у відоме місце і повернулись дупою до залу. Що ж… (стримано розводить руками знову дивлячись на вас) Не моя провина, гадаю. Хоча, безумовно - моя участь в цьому простежується. І… (трошки нахиляється вперед рухаючи пальцями однієї руки у привітанні) якщо ви зараз це читаєте - передаю вам свій “палкий привіт”.

(витримує коротку паузу і продовжує, відкинувшись на спинку)

А взагалі, мене цікавить таке питання. Якщо ви не читаєте мої книги, то навіщо ви взагалі читаєте мій блог? (дивиться на вас зі щирим інтересом окулярами) Ні, це просто звичайна цікавість. Мені щиро цікаво, що саме чіпляє читачів в моїх блогах. Чи ви просто любите підглядати, а не бути безпосередніми учасниками?

(його посмішка ширшає, він махає у вашу сторону вказівним звинувачувальним жестом)

Бешкетники. Я знав, що тут щось нечисте. Який сенс витрачати час на читання моїх блогів але не читати моїх книг? Ви любите підглядати.(схвально муркоче тихим сміхом в грудях) Ну що ж - нехай буде так. 

Але пам'ятайте ось що. (піднімає важливо палець)

Поки ви підглядаєте в щілину, той, хто знає, чого хоче, просто заходить, і бере все, і нікого нічого не запитує.

(його погляд знову повертається до зображення Лаванди та Сайласа і він загадково посміхається повернувшись до вас)

Цікаво, хто в цій грі візьме все, що захоче? Поживемо - побачимо, як то кажуть. А завтра я ще вам чогось цікавого підкину, аби “підглянути”. Можливо, навіть… більше деталей про новий альбом, чи… якісь… інші… нові проєкти. Хто знає…

(грає подушечками пальців по пальцях)

І поки ви підглядуєте…

(загадково посміхається наостанок)

Мир. І Чілл.

 

Дорожня мапа Чіллверс

Хроніки Архітектора: Код Реальності.

Плейлист Спотіфай для занурення у Всесвіт моїх книг.

Мій Інстаграм.

Мій Телеграм

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Зодча Тіней
24.05.2026, 09:26:21

Який загадковий та суворий ліфт! Стиль допису — чистий кінематограф. Але не сваріть людей за те, що вони люблять підглядати, інколи саме з цього підглядання у блогах народжуються справжні шанувальники самих книг. Візуал — вогонь! Натхнення вам і крутого старту новим проектам!

Показати 3 відповіді
Містер Чілл
24.05.2026, 11:12:47

Зодча Тіней, (тихо задоволено гигоче, постукуючи подушечками пальців по пальцях з лукавою посмішкою під окулярами. Але не відповідає. Схоже, йому це подобається)

avatar
Оксана Павелко
23.05.2026, 17:00:05

Тому що ваш блог також окремий вид мистецтва. Його дійсно цікаво читати, навіть якщо не прокоментувавши підглядати натіхаря, тут же ж статистики німа))) А щодо книг... Для того, щоб статистика дихала і число прочитань зростало, треба просуватися на різних платформах соцмереж, не тільки на телеграм та інті. Також добре допомагають літературні групи фейсбука, тік ок і ютюб. Принаймні мені свого часу допомагало))

Показати 4 відповіді
Оксана Павелко
23.05.2026, 18:03:44

Містер Чілл, ☺️❣️✨

avatar
Мрія Чарівна
23.05.2026, 16:58:38

❤️❤️❤️

Містер Чілл
23.05.2026, 17:09:41

Мрія Чарівна, ❤️✨❤️

✨✨✨

Містер Чілл
23.05.2026, 17:09:40

Василенко Сергій, ❤️✨❤️

Інші блоги
Ледь відбилась від одного, так з'явився другий
Друзі, я до вас з важливими новинами. Непокірна для темного спадкоємця Завершена Вона з народження була відмічена як його пара, але її сховали у світі звичайних людей. Справжню силу дівчини приховували до останнього,
Твої книги нікому не потрібні?
А що робити, коли ті, кого ми вважаємо найближчими, кажуть: “Твої книги нікому не потрібні”? Підтримка від оточення — це те, чого так часто бракує письменникам. Не кожному пощастило мати друзів чи родину, які розділяють
Прочитай мене - 3, готові?
Ну що, схоже, це вже потроху стає традицією))) Перший «Прочитай мене» був експериментом. Другий — перевіркою того, чи справді ця історія працює не один раз. І після нього я вже можу сказати точно: так, працює. Тому
Вірш про моїх тварин
Вечір стиха наступає, Я з Дружком на повідку Тихо й весело гуляю У затишному садку. Сонце заходить у небі, Мушка гавкає чомусь, Нікіс муркоче на порозі
Яка вона — ваша Муза?
Декілька днів тому в одному з постів у блозі мені залишили коментар про Музу. І я задумалася… А дійсно, яка у мене муза? І чи є вона взагалі? Моя Муза — це така вибаглива панянка, яка інколи просто не дає мені спокою.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше