Зміна парадигми

(раптовий сухий клац пальців вириває вас з трансу, і ви бачите його, він підпирає бороду пальцями рук)

(нарешті він загадково посміхається)
Я більше не буду намагатись щось вам впарювати. Не буду розповідати про “нову цифрову реальність”, “буде зносити башту” і все це “бла-бла-бла”. Давайте трохи зіб’ємо з мене цей пафос. Я просто буду… показувати вам, що я зробив, а ви… ну… самі розберетесь, коротше.
(витримує паузу з посмішкою, кидає погляд в сторону на пательню за межами ліфта, його кутик рота тягнеться трошки вище)
Добре, що я завів пательню. Хоча, останнім часом бажаючих на прожарку якось… поменшало, поки що. Мабуть, це добре, але… Аж якось прикро, трошки… (іронічно посміхається) Ті, хто мав якийсь потенціал, або влились в мій рух, або просто злились у відоме місце і повернулись дупою до залу. Що ж… (стримано розводить руками знову дивлячись на вас) Не моя провина, гадаю. Хоча, безумовно - моя участь в цьому простежується. І… (трошки нахиляється вперед рухаючи пальцями однієї руки у привітанні) якщо ви зараз це читаєте - передаю вам свій “палкий привіт”.
(витримує коротку паузу і продовжує, відкинувшись на спинку)
А взагалі, мене цікавить таке питання. Якщо ви не читаєте мої книги, то навіщо ви взагалі читаєте мій блог? (дивиться на вас зі щирим інтересом окулярами) Ні, це просто звичайна цікавість. Мені щиро цікаво, що саме чіпляє читачів в моїх блогах. Чи ви просто любите підглядати, а не бути безпосередніми учасниками?
(його посмішка ширшає, він махає у вашу сторону вказівним звинувачувальним жестом)
Бешкетники. Я знав, що тут щось нечисте. Який сенс витрачати час на читання моїх блогів але не читати моїх книг? Ви любите підглядати.(схвально муркоче тихим сміхом в грудях) Ну що ж - нехай буде так.
Але пам'ятайте ось що. (піднімає важливо палець)
Поки ви підглядаєте в щілину, той, хто знає, чого хоче, просто заходить, і бере все, і нікого нічого не запитує.
(його погляд знову повертається до зображення Лаванди та Сайласа і він загадково посміхається повернувшись до вас)
Цікаво, хто в цій грі візьме все, що захоче? Поживемо - побачимо, як то кажуть. А завтра я ще вам чогось цікавого підкину, аби “підглянути”. Можливо, навіть… більше деталей про новий альбом, чи… якісь… інші… нові проєкти. Хто знає…
(грає подушечками пальців по пальцях)
І поки ви підглядуєте…
(загадково посміхається наостанок)
Мир. І Чілл.
Хроніки Архітектора: Код Реальності.
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТому що ваш блог також окремий вид мистецтва. Його дійсно цікаво читати, навіть якщо не прокоментувавши підглядати натіхаря, тут же ж статистики німа))) А щодо книг... Для того, щоб статистика дихала і число прочитань зростало, треба просуватися на різних платформах соцмереж, не тільки на телеграм та інті. Також добре допомагають літературні групи фейсбука, тік ок і ютюб. Принаймні мені свого часу допомагало))
Містер Чілл, ☺️❣️✨
❤️❤️❤️
Мрія Чарівна, ❤️✨❤️
✨✨✨
Василенко Сергій, ❤️✨❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати