"Квітка" - це пастка

(загадково посміхається препаруючи вас поглядом тих самих окулярів, потираючи пальцем підборіддя)
Яка вам сподобається. Але, насправді, ви не готові до цього. Хіба що… (раптово замовкає глянувши кудись в сторону, перерваний телемканням сповіщенням в повітрі. Він хмуриться під окулярами, піднявши палець) Одну секунду…
(жестом руки розгортає перед собою блакитну голограму, на ній біжить стіна тексту з заголовком. Нудьгуючи зітхає)
Ах… знову простирадло з тексту.
(стискає пальці наче ловить комаху, згортаючи голограму в мерехтливу блакитну кульку світла, і плавним кидком відправляє її летіти собі кудись за спину за полем зору, де вона падає на палаючу пательню і спалахує синім полум'ям та файно шкварчить)
(повністю звертає увагу на вас загадково посміхнувшись і склав руки пальцями до пальців, наче тримає невидиму сферу)
Про що це я…
Ах! Квітка!
(нахиляється трошки вперед)
Уявіть собі на секунду: що буде відчувати індивід, який живе в ізоляції тисячу років? Дві тисячі років? … Вічність?
(загадково посміхається і відкидається назад на спинку, продовжує, жестикулюючи)
У нього є все, що він захоче, він формує реальність за своєю примхою, але свідомо обрав ув'язнення через те що… хотів банального спокою. І він його отримав, але високою ціною. Хто з вас читав мої книги, той може здогадатись, про кого йде мова. Втім одного разу він наважується на… небезпечний експеримент. Що якщо він створить не просто новий світ а… щось принципово інше?
Але! (важливо піднімає палець)
Не все так просто, як здається на перший погляд. Коли ти… живеш так довго, і можеш практично все, твоїм головним ворогом стає… нудьга. І самотність. Ну і… певні… обмеження які він “СПОЙЛЕР”.
(ледве здригається від самоцензури в тім швидко бере себе в руки і з посмішкою продовжує)
Вибачте, я не можу це розказати. Самі розумієте - чого не зробиш заради хорошої історії.
Але!
(різко нахиляється вперед препаруючи вас поглядом непроникних окулярів)
Ви зможете зібрати цей пазл самостійно, якщо прочитаєте перші глави “Темних обійм” і останні глави “Алхімії еволюції”. Так, на цей раз я кажу вам конкретні глави, оскільки ви, я так розумію, не дуже любите розгадувати мої загадки, але полюбляєте мій театр. Що ж… (стримано розводить руками і відкидається на спинку). Можливо, якщо вам прямо тицьнути пальцем в стилі “ЧИТАТИ ТУТ”, ви будете трошки шустрішими? Я готовий на певний компроміс для початку, задля тих, хто реально чекав, і задля того, щоб дати вам уявлення, як тут все працює (загадково посміхається).
Натяк на ім'я героїні зашифрований в останньому зображенні глави 3 Хронік архітектора, якщо комусь ще цікаво. Ну… він не зовсім зашифрований, насправді, але якщо увімкнути трошки процесори, відкрити очі та скласти один і два, то…
(загадково посміхається витримуючи паузу)
Втім це лише побажання. Якщо ідея з загадками не приживеться - я викину її і ми більше не будемо в це грати. Це взагалі не проблема - побачимо. Театр все рівно гратиме. А поки що… дозвольте мені ще більше підігріти ваш інтерес, тому що те, заради чого ви сюди прийшли, чекає на вас в самому низу цього тексту.
І це…
(сухо клацає пальцями, пейзаж раптово змінюється. Ви бачите квіткове поле з заходом сонця)

(говорить тоном оповідача за кадром, занурюючи вас в атмосферу)
У забутому часом полі, де захід сонця навіки завмер у золоті, народжується щось, що кидає виклик законам природи. Істота з кришталевими руками, витканими зі світла порожнечі, плекає в чорноземі насіння, запечатане силою та болем. Один рух, один подих — і з мертвої землі… виривається квітка, чий колір є передвісником розриву самої реальності.
(витримує паузу оповідача)
Цей акт творення — лише початок небезпечного шляху, де бруд промислових секторів зустрінеться з космічним холодом. Квітка лаванди, що пульсує смертоносним світлом, вирушає у свою подорож, щоб знайти того, хто втрачений серед порожнечі. Яку ціну доведеться заплатити світу за цей спалах, і що станеться, коли «маленька» квітка згадає своє істинне призначення?
Детальніше читайте цей фрагмент в главі 35 Алхімії еволюції.
А продовження цієї історії про Квітку чекає вас… від першої глави мого любовно-фантастичного еротичного роману…
(клікабельно)
(загадково посміхається наостанок, розчиняючись разом з кріслом в порожнечі, його голос лунає простором)
І поки Квітка чекає своїх дослідників…
Мир. І Чілл.
Хроніки Архітектора: Код Реальності.

3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКРАСА
Я не можу не зняти шляпу перед вашою кретивністю)))
Гарна квітка✨
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати