Фенікс

Я досить давно вже нічого не писала, мабуть зараз у мене такий період в житті. Просто інколи кожен письменник вигорає. Або йому просто немає, що написати. Хоча інколи є дійсно багато що сказати, але в тебе просто немає сили. Дні, що проходять зараз дуже схожі один на одного. І коли в нашому житті все налагоджується в нас є кохана людина, близькі друзі, чудова робота. Я не кажу,що в нас взагалі все ідеально, але відносно краще ніж тоді коли в нас в житті були проблеми чи депресія. І чому коли людина чогось досягає вона наче стає нещасливою? Тобто самий шлях і процес досягнення цілі роблять нас щасливішими, більш мотивовані, якимось такими, що горять, але не згорають досягнувши своєї цілі...

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олена Ранцева
21.05.2026, 18:01:35

О, це у філософії є таке поняття: за миттю найбільшого тріумфу приходить відчуття гіркої поразки

Показати 3 відповіді
Іванна Роман
22.05.2026, 10:43:02

Олена Ранцева, ❤️

Інші блоги
Букнет шукає відеомейкерів і креаторів!
Якщо ви добре відчуваєте сучасні читацькі смаки у соц. мережах, розумієте, що чіпляє аудиторію, вмієте створювати короткі відео і вже ведете власний активний канал - цей конкурс для вас! Ми хочемо знайти людей, з якими зможемо
▶буктрейлер "Портал у Гріх" на 2хв! (анонс день 6)
Що саме чекає на вас у гарячій новинці «Портал у Гріх», яка з’явиться на сайті завтра (25.08)? Я вже показала вам: ♨️ Ключових героїв – Вейн і Кейн (опитування). ♨️ Світ Гріха з масштабної перспективи. ♨️ Видатні
Нічні одкровення
- Чи ти колись відчував себе щасливим? У справжньому світі? Тиша повисла між ними. Моріка не знала, чи Кеншьо дасть їй відповідь, чи вона не перетнула межу своїм питанням. Але довго думати над цим не довелося - хрипкий голос
Чому зміна локації — це завжди біль?
Привіт, друзі! Чому зміна локації — це завжди грандіозний стрес для мене? Коли довго сидиш у величній, холодній, гранітно-підземній естетиці Фортеці (де кожен крок відбивається луною, атмосфера просякнута прадавньою
Це допоможе?
— Даріоне! Я так більше не можу! — вриваюся до кабінету брата, забувши постукати. — Настільки все погано, що ти забув про манери? — суворо ставить мене на місце лорд Макензі. — Мені вийти й зайти знову, як
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше