Подолання нашого важкого часу через катарсис

 

…Так, ми живемо у складному світі. І чим далі минають роки, тим більш несвідомою та залежною від держав робиться людина. Це факт. Спостерігаючи за історією великої біди в Україні, важко не відчути твердої переконаності в тому, що панування несвободи та брехні і зветься прикладною даністю… Даністю елементарною та неприборканою… Свого роду — екзистенційним середовищем… Середовищем нашого життя, у якому теперішня людина заклята й вимушена існувати в кращому разі до смерті…

Звісно, це відчувають автори, які надіслали свої твори на конкурс… Яка до біса маска!!! Історія — вічне руйнування. Не вистачає ані болю, ані злості… І ключовими за такого світосприйняття постають запитання виживання та самозбереження… От їх і доводиться вирішувати кожному особисто. І покладатися на когось чи на щось марно… Кожному доводиться приймати рішення самотужки, що начисто виключає сенс будь-якої діалектики… Особливо в країні, де змінюється історія, дати, герої, назви і — навіть — течії річок… Світ змінюється на очах. А поети бачать це першими. Першими й висловлюються.

А тим часом навколо нас приділяють найбільше уваги не людині. Ні. Найбільшу увагу сконцентровано на війні та на розвитку «робочого місця майбутнього». Якого? І в якому напрямку? У напрямку сенсорів, оптики, доповненої реальності з носимими пристроями… А понад усім цим — інтернет речей та цифрові технології…

Та все ж, найглибший песимізм письменників і поетів щодо ситуації та людини долається (у талановитих) явищем катарсису…. І якого кольору наш час — з’ясується лише згодом…

Так, час іде. Квітне весна, розквітає душа... І цінніше за безсмертя - наша земля...

Тож – надсилайте твори до 16- го літературного конкурсу «Чатує в століттях Чернеча гора» …». Запрошуємо авторів до художнього осмислення сьогодення, пошуку глибинних сенсів та відтворення ритму сучасності у слові.

 

 

Олександр Апальков, редактор міжнародного літературно-мистецького журналу «Склянка Часу*Zeitglas

 

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
«тінь, що не зникає» — спадщина, від якої...?
«Тінь, що не зникає» — спадщина, від якої навіть привиди не в захваті Авторка: Іванка Сокіл Прочитано: перші 25 сторінок. Це попередній безспойлерний відгук, заснований на перших 25 сторінках книги. Для ширшого
«особисте життя Джона Р.» — бухгалтерія почуттів
Авторка: Дана Новак Є люди, які вміють фліртувати. Є люди, які хоча б розуміють, коли з ними фліртують. А є Джон Ройстон. І от на ньому природа, здається, вирішила провести експеримент: що буде, якщо взяти людину, здатну працювати
Оновлена обкладинка та новий розділ уже на сайті!
Вирішила змінити обкладинку на щось більш даркроманівське. Залишила тільки свій шрифт — ніби й простенько, але пасує до інших моїх книг. Як вам новий варіант? А ще в сьогоднішньому розділі ви нарешті дізнаєтеся,
Візуалізація першої книги «ціна твоєї надовіри»
Сьогодні виклала 9 главу моєї першої книжки. Ось так я бачу в своїй уяві те, що відбувалося в сімейній пекарні "Теплий кошик"
Не проґавте свій шанс придбати книгу!⏳♥️
Всім привіт! ⁠♡⁠‿⁠♡ Останні години знижки на «Отруйну закоханість»! ⏳Не проґавте свій шанс придбати книгу за найнижчою ціною. ♥️ А ще хочу привітати мою талановиту колегу Світлану Романюк! Сьогодні
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше