Спитаю Вас коротко і просто. Чи вірите ви у таке як (зглаз, не добра енергетика заздрощі і.т.д)
В мене був час напевно рік назад, Я приходив до дому (працюю по 12 год.), повечерявши дитину положив спати, і до книги. Писати розвивати персонажів, вони ж як діти і нічого без тебе не можуть).
Тиждень другий і вже 80 ст, незрозуміло де взялись. Я сказав очі горять.
І тут перша помилка - розказую не всім, але багатьом що пишу продовження книги. Там все по другому, все круче і т д.
І один момент, не-хо-чу, не хочу і все. Не те щоб сідати за книгу. Сідав і не йде просто нічого, і тут думки, перегонів, а навіщо воно мені взагалі здалось. (Хоча ніякої комерційної вигоди я не перемлідую. Це як хобі яке приносить задоволення).
І з недавнього часу я перечитав останню частину книги, і зловив себе на думці "Ну вроді і не так і погано, а може продовжити щось там писати"
І почав і отримую задоволення як тоді.
І що це було, хтось позаздрив, чи подумав "пиши пиши все одно нічого з цього не вийде писака вс##й)'
В когось таке було чи це я такий)))
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТо психологія. Як тільки ми про щось кажемо вголос - мозок сприймає дію як завершену і вже нічого не хоче робити...
Ілля Вінницький, В Офісі, там більше платять
Ви розказали, що буде круте продовження, але почали сумніватися в собі, в своїх силах і думати чи вивезете і чи це продовження дійсно буде настільки крутим, наскільки ви розповіли?
Night Rain, Ні ніякого вихваляння не було. Скоріше ділився своїми емоціями. А чи буде круте продовження... Хотілось щоб персонащі росли і розвивати сюжет. Самому цікаво що буде далі)
Яка клікабельна назва блогу)) моя відповідь, напевно, трохи дивна для письменника фентезі - не вірю. Але з дитинства знаю стільки забобонів, які вбиті в підсвідомість, що притримуюсь тактики "не жартуй з тим, чого не розумієш")
Розповім маленький випадок з життя: якось треба було пересипати сіль з пакета в сільничку, яка надто щільно закривалася, і я звернулася до чоловіка "Пересип ти, бо якщо я розсиплю - то до сліз, а якщо ти - то нічого", а мій абсолютно атеїстичний чоловік і відповів: "Це всього лише хлорид натрію, до яких блін сліз?", ще й очі закотив, але сіль таки пересипав) мені було дуже смішно, але.. ))
І в дзеркало дивлюся, якщо повертаюсь за чимось забутим перед дорогою і тд) ну, бо "не жартуй з тим, чого не розумієш"))))
Пс: пишіть, як пишеться, і вас не візьме ні письменницьке вигорання, ні заздрощі;) успіху!
Юлія Бор, Дякую за позитив)))
я не вірю, насправді вважаю що це все, тільки внутрішні механізми людини, які приводять до тих чи інших дій і викликають відповідні результати, які потім дехто трактує як зглаз. До того ж, деякі історії треба відкладати на певний час, щоб потім продовжити писати. Причинами можуть бути життєві обставини автора, складність сюжету, або будь що, але точно не зурочення.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати