Творчий егоїзм: писати для себе чи для інших?

Писати те, що подобається тобі, або те, що подобається читачам? Ось у чому питання...

Всім привіт. Я можу впевнено сказати, що в мене досить немаленький досвід у написанні історій. Я починала писати ще в 2014 році, але сиділа на іншій платформі. І можу трохи похизуватися, що перегляди моїх історій були досить непогані. Але тоді я писала те, що було популярним: недолугі твори 18+, банальні тропи, які вже набили оскому, вовкулаки, вампіри та все подібне. Писала те, від чого сама не отримувала задоволення. Але що я мала? Купу хвалебних відгуків та людей, які реально чекали на продовження.

Минув час, з 2014 року змінилася я сама, мої погляди та навички автора. І саме зараз я вирішила писати те, що подобається саме мені. Проте поки що минулого схвалення не отримала.

Цей пост не про бажання побідкатися чи щось таке, а просто «роздуми на тему».

Для себе я вирішила, що буду писати те, що подобається саме мені. А як щодо вас, автори? Хто яким шляхом іде? Поділіться досвідом.

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Ну мабуть, я взагалі піду іншим шляхом. Якраз думав над цим останні тижні Хоча я і так пишу в основному перш за все для себе. Але сьогодні якось воно викристалізувалося: і зрозумів, що для мене важливіше - одиниці читачів, яких мої історії зачеплять, ніж десятки - які просто - будуть лайкати і в кращому випадку - пробіжать очима.
Тому зосереджуся на глибині історій - а це завжди процес доволі повільний. Тоді як мас -маркет потребує - багато і поверхнево. Швидкі вуглеводи так сказати..

avatar
Вадим Сухобрус
15.05.2026, 20:17:52

Можу вас лише підтримати. Бо сам, мабуть, іду якимись чигирями!) Де самого себе ще потрібно знайти. Було б важко писати те, що не подобається. В мене був багато років тому досвід написання інтерактивної фантастики. Де декілька авторів продовжують історію, або пишуть від різних героїв одну. І потрібно якось шукати те, що буде усім цікаво. Не дуже воно корисно. Можна взагалі кинути писати. Тим більш, є ще питання платформи та часу. Десь потребують одне, а десь інше. Пишу поки те, що подобається, але вже думаю просто ставити 18+, щоб хоч іноді зайшли роздивитися))

avatar
Яна Тарасевич
15.05.2026, 20:03:46

Творчий егоїзм))) А мені подобається, як сказано❤️ Над цим питанням можно довго думати... І мабуть, що кожний автор точно завжди знайде на це відповідь.
Справа в тому, що коли ми пишемо те, що нам особисто подобається, то це виходить найкраще! В більшості. Таке ллється від серця❣️❣️❣️ А коли ми намагаємося писати по замовленню, або ж просто штучно вловлюємо напрямок який просто всім подобається, то це гра в рулетку. Мені так здається. У когось може виходити, а у когось все з під палки. Важко і автор швидко втрачає будь-яке натхнення.
Тож на мою думку, це дуже індивідуально.

avatar
Дієз Алго
15.05.2026, 19:55:08

Те, що ви робили - називається ремісництво. Робота, що особливого задоволення не приносить, але користується попитом. Якщо це не для заробітку - то я не розумію, для чого.
Не те щоб все, що пишеться для душі - автоматично шедевр. Але, як на мене, це важлива складова.

Моя думка така: на кожну історію знайдеться свій читач. І погодьтеся писати сотні тисяч знаків того, що тобі не подобається занадто важко. Ще й потім доведеться перечитувати! Тому я за те, щоб писати те, що побоєаться САМЕ АВТОРУ)

avatar
Іванка Сокіл
15.05.2026, 09:26:23

Як на мене, писати історії, які б ти сам не захотів читати - це якийсь окремий вид мазохізму. Тому звісно мій вибір - писати для себе і сподіватись, що читач знайдеться.
П.С. попри це, сама думала написати щось за популярними букнетівськими жанрами - але думка стопориться ще на етапі сюжету. Бо як то кажуть, все написано уже до нас)

Інші блоги
Про неприємний авторський вибір
Сиджу я ось останні дні й думу думаю про вельми неприємний вибір. Я вже розумію, що одного персонажа мені, швидше за все, доведеться вбити (на жаль, їх буде більше ніж один, вибачте, але доля інших не викликає вже питань).
♔"Спадкоємиця"♔ отримала нову обкладинку
Ще у квітні визріла ідея написання роману-фентезі-детективу "Спадкоємиця крізь час". На відміну від інших книг, вона для мене одразу стала особливою, але й суперечливою. Першим питанням була назва, і до початку
Візуал до роману «печать тіні» Розділ 4
ЛИШЕ ОДИН КРОК
Токсична похвала. Смерть ненародженого автора.
Багато хто пише роками, має свій унікальний стиль, тисячі підписників і фірмові прийоми, якими закручує сюжет у таку спіраль, що навіть Галактика Плойка нервово курить осторонь. Поруч із ними свій шлях починають новачки.
Брати такі різні...
— Ніко, куди ти пропала! — гарчить батько в слухавку, коли я нарешті добираюся до телефона. — Вибач, таточко! Трохи перебрала вчора… — Обнагліла ти, донечко! — у тон мені відповідає батько. — Здається,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше