Новини по акауту

Коротше кажучи — це срака!

Привіт, любі!

Хочу розповісти вам історію про дівчинку...

Була собі дівчинка, яка дуже полюбляла дивитися японські мультики, а потім у своїй голові перероблювати сюжет так, як їй заманеться. Одного разу вона вирішила написати фанфік за тайтлом, який полюбився їй найбільше.

Вирішила дівчинка опублікувати цей фанфік на Букнеті. Для того щоб публікуватися, їй потрібне було ім’я або псевдонім. А в Букнеті писало: «Вибирайте ім’я уважно, бо потім його не зміните».

Дівчинка так і зробила: дивилася імена в інтернеті, складала різні варіанти й у результаті вийшло «Філія Аденаве». Вона почала публікувати фанфік, а подружка, яка нещодавно погодилася стати її бета-рідером, відкрила їй очі.

Дівчинка любила довгі японські мультики або просто ті, які їй точно сподобаються, а подружка дивилася все, що потрапляло на очі. І попалося їй на очі аніме «Святу, яку через її досконалість визнали непривабливою та розірвали заручини, продають у сусідню країну», а головну героїню цієї історії звали Філія Аденаве.

Круто, скажіть?!

І я б залишила це в спокої, якби це аніме було забуте людством із двомастами переглядами. Але ні — воно якийсь час вірусилося, і навіть зараз мені трапляються відео, де рекомендують любовні аніме, і в списках є саме воно.

А щоб мене не мучила совість через авторські права і все таке, я вирішила зробити два акаунти: на цьому я буду писати фанфіки, а на іншому — щось своє, ну або, як я це називаю, оріджинали.

Так, я знаю, що це звучить абсурдно. І не факт, що про мене взагалі хтось дізнається. Можливо, я до кінця свого життя буду забутим автором, який засів на Букнеті й нікуди більше не вилізе. І тим паче ніколи не видасть книгу в матеріальному форматі. І не факт, що отримає шанс потрапити до списку українських авторів, яких видаватимуть в інших країнах світу (нещодавно виставили такий список). І врешті-решт автор того аніме може ніколи не дізнатися про мене.

Та мені пофіг.

У мене хронічна параноя, і я не зможу писати щось своє під ім’ям, на яке вже давно є авторське право. А ще мені просто перестало подобатися це ім’я.

Тому буде так: я створю новий акаунт. Тут допишу цей фанфік, потім перейду туди й напишу щось там. Закінчу там — повернуся сюди. І так буду писати по одній книжці. Тут фанфіки, там книги.

Дякую вам за увагу!

Люблю вас!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Дана Новак
11.05.2026, 16:22:55

Можна вас зрозуміти) Але зараз стало можливим змінити псевдонім, не видаляючи твори, варто звернутися до техпідтримки.

Показати 3 відповіді
Філія Аденаве
11.05.2026, 20:59:02

Дана Новак, Дякую за підтримку і пораду.

avatar
Ірина Скрипник
11.05.2026, 17:09:59

Зверніться до техпідтримки

Філія Аденаве
11.05.2026, 20:57:47

Ірина Скрипник, Добре, спробую.
Дякую!

Інші блоги
Візуал для тих, хто не розуміється на собаках
— А у вас є собака? — несподівано для себе запитую я, вивчаючи чоловіка, поки він мене не бачить. — Є! — відповідає він, і його обличчя миттєво змінюється. Погляд стає м’яким, і навіть зморшки біля очей розгладжуються.
Останній холостяк?
Ї́ї
Жах...
Я нервую, і Михайло мною незадоволений. Але я нічого не можу вдіяти із собою — для матері немає нічого складнішого, ніж зображувати веселощі, коли її дитина хворіє. Я посміхаюся, роблю очі потенційним інвесторам і
Дракон Нарака й тут постарався!
Усе ясно… Моя дракониця під повним контролем дракона Нарака. Її зараз нічого, крім Істинності та розмноження, не цікавить! Повертаюся в людську форму. Отже. Що ми маємо… По-перше, на мою драконицю розраховувати
"Наша отрута"
Дарк-роман, історичний любовний роман. Бразилія початку 1970-х років, різниця у віці та статусі, складні емоції та почуття. Початок 70х років 20 століття. Бразилія. Жорстка диктатура. Хоча країна має успіхи, економіка ще не почала
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше