Оновлення Колишніх

Мати Адама повільно повертає до мене голову.

— Я вже не пам'ятаю, коли ті дні були добрими, - бідкається так, наче я її подружка і маю її пожаліти.

Вона сидить за столом біля вікна і ранішнє сонце освітлює її струнку фігуру. Одягнена у дорогий модний костюм бежевого кольору. Її шкіра гладка після косметичних процедур, і в свої майже шістдесят, вона має вигляд тридцятилітньої. Пройшло шість років, а вона майже не змінилась після нашої останньої зустрічі. Це навіть злить, бо я за ці роки, здається, постаріла досить сильно.

— Ви приїхали до мене пожалітись на погані дні? - запитую роздратовано і роблю крок уперед. Але не підходжу близько, тримаюсь на відстані. Навіть тут біля дверей я відчуваю насичений запах її дорогих парфумів.

— Я приїхала до головної причини таких днів, - говорить різко, а потім обводить мене холодним поглядом. - Ти моя найбільша проблема. Ти знову морочиш голову моєму синові.

— Ви так говорите, наче Адам взагалі дурний, - з горла виривається нервовий сміх. Мені дискомфортно те, як вона на мене дивиться, тому обіймаю себе руками, хоч це мало допомагає. Поруч з цією жінкою я завжди почувалась нікчемною. Добре, що ті зустрічі можна перерахувати на пальцях. - Він дорослий чоловік, сам може вирішувати, що робити зі своїм життям.

Людмила Сергіївна різко кладе чашку на стіл, яку тільки що збиралась притулити до нафарбованих губ. Кухнею розноситься дзвінке цокання.

— Хіба ми вже не говорили про це з тобою? - тепер в її голосі відверта зневага. - Хіба я не просила тебе дати моєму синові спокій? Що ваш зв'язок помилка. Що я ніколи з цим не змирюсь. Ти і тоді мене не хотіла слухати. Незрозуміло, на що розраховувала. Лише злощасна трагедія допомогла все виправити.

— Ви тоді збрехали мені. Сказали, що Адам мене кинув, що у нього є інші інтереси, - кидаю звинувачення.

— Так, збрехала, - дивиться прямо, навіть не соромиться своїх вчинків. - І правильно зробила. Я змогла позбутись злидарку-невістку. Але ти його знову знайшла. І причепилась мов той кліщ. Я бачу, як він змінюється. Він почав десь пропадати, став розсіяний, перестав приділяти увагу роботі. А бізнес потребує холодну голову і багато часу. Якщо не займатись справами, все розсиплеться і конкуренти скористаються цим.

— То вам не син потрібен, а ідеальний керівник компанії, - вражено промовляю, зрозумівши істинні її мотиви.

https://booknet.ua/reader/kolishn-drugii-shans-na-smyu-b449911?c=4955883&p=1

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Як не сумно, але сьогодні – завершення книги
Коли настав час обирати — народжувати людську дитину чи відкладати яйце та висиджувати драконятко, ми з Нараком, порадившись із нашими драконами, обрали другий варіант. І через сім місяців вагітності я знесла яйце. Два
І ми знаємо чим все закінчеться...
Назаренко веде впевнено, але водночас дбайливо. Я почуваюся в його руках у цілковитій безпеці. Його пальці неквапливо погладжують мою спину, не дозволяючи собі нічого більшого. Але й від цих легких рухів я навіть через тканину
Чому «штиль» — це не історія про море
На перший погляд може здатися, що «Штиль» — це розповідь про людей, які опинилися посеред океану без вітру й надії. Але для мене море ніколи не було головним героєм цієї історії. Насправді його майже не існує. Море,
"Дотик Півночі" повертається
Мої вельмишановні читачі! Що три дні буде нова глава. Книгу майже дописано. Заплатила я за неї досить високу плату: чотири зуби полетіло, бо все пропустила через себе. Буде відбуватися багато чого. І не за горами весілля
Коли ілюзії залишаються в темряві
У підземній фортеці час не вимірюється сонцем. Тут він пульсує магічним світлом, насичуючи простір тривогою, що згущується перед великою бурею. Для Каліди цей «ранок» став точкою неповернення: шовк суконь більше не
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше