Сьогодні згадала, що майже 3 роки тому записала фольклор. Казку, яка передавалася від покоління до покоління. Уже 6 років, як немає бубусі, яка розказувала цю казку мені. Тому я вирішила фольклор нашого роду записати та опублікувати. Це була найкраща казка мого дитинства "Хлопчик на павутиннячку". А чи є у Вас такі оповіді чи казки, які передавалися в роду?
В мене є казка. Вона передавалася тоже довго з поколінь у поколіня, я уже не помню скіки літ.
Жив був царь. І було у нього «Озеро Таланту». Там можна було купатись тіки людям, які мали талант. Іншим було строго запрещєно в тому озері купатись. А якшо хтось скупаєся втому озирі без таланту, то в того виростуть руки з задниці.
Пройшов час.
І запанував в тому царстві золотий вік. Більшість людей мало дополнітєльні руки і робили ними в 2 рази більше усякої роботи. Всі були довольні.
Пройшов ще час.
Те царство розпалось під гнітом часу. люди порозбрідались по світу. А озеро осталось.
Ото і вся казка. Піду оддохну, бо руки дополнітєльні писать заморились.
Запрошую до свого циклу "Дев'ятизем'я", котрий починається з захопливих пригод однієї студентки, що опиняється у світі, овіяному стародавніми слов'янськими легендами, але дуже осучасненому і в магічному антуражі,
Вітаю, любі букнетівці!❤️ Спойлер з сьогоднішнього оновлення яке вийде вже за кілька хв.: —Де згубив дівчину? — батько кидає жменю некорисної їжі в рот. Цей хрускіт... —Пішла відпочити. Стомилася. —Посварилися?
Всім привіт! На цьому тижні стартував наш по літньому теплий та мелодійний флешмоб " Мелодія кохання". В флешмобі вже звучать такі чудові та різні історії від гарних авторок: 1.06 Марія Залевська "Водійка
(загадково посміхається) Га-га, вірно. Хейтери - радійте: Чілл прийшов порюмсати про нелегке життя вільного творця. Можете мене потролити в коментарях - я дозволяю. (тихо хмикнув сам собі) Ну… просто думки крутяться,
Любі друзі в мене свіже оновлення роману "Підмінена наречена". Й ось міні уривок з нового розділу: Гордій узяв чашку. Подивився на мене. Потім на чай. І раптом усміхнувся. Тепло. Щиро. Так усміхаються лише близьким
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти♥️♥️♥️
Кіт Анатолій, ❤️❤️❤️
В мене є казка. Вона передавалася тоже довго з поколінь у поколіня, я уже не помню скіки літ.
Жив був царь. І було у нього «Озеро Таланту». Там можна було купатись тіки людям, які мали талант. Іншим було строго запрещєно в тому озері купатись. А якшо хтось скупаєся втому озирі без таланту, то в того виростуть руки з задниці.
Пройшов час.
І запанував в тому царстві золотий вік. Більшість людей мало дополнітєльні руки і робили ними в 2 рази більше усякої роботи. Всі були довольні.
Пройшов ще час.
Те царство розпалось під гнітом часу. люди порозбрідались по світу. А озеро осталось.
Ото і вся казка. Піду оддохну, бо руки дополнітєльні писать заморились.
Грудна Жаба, Цікаво))
В мене таких казок нема, але історія моєї родини та її таємниці самі по собі як цікава історія ❤️
Марія Бруа, У мене також є таке))
✨❤️✨
Дана Новак, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати