Сьогодні згадала, що майже 3 роки тому записала фольклор. Казку, яка передавалася від покоління до покоління. Уже 6 років, як немає бубусі, яка розказувала цю казку мені. Тому я вирішила фольклор нашого роду записати та опублікувати. Це була найкраща казка мого дитинства "Хлопчик на павутиннячку". А чи є у Вас такі оповіді чи казки, які передавалися в роду?
В мене є казка. Вона передавалася тоже довго з поколінь у поколіня, я уже не помню скіки літ.
Жив був царь. І було у нього «Озеро Таланту». Там можна було купатись тіки людям, які мали талант. Іншим було строго запрещєно в тому озері купатись. А якшо хтось скупаєся втому озирі без таланту, то в того виростуть руки з задниці.
Пройшов час.
І запанував в тому царстві золотий вік. Більшість людей мало дополнітєльні руки і робили ними в 2 рази більше усякої роботи. Всі були довольні.
Пройшов ще час.
Те царство розпалось під гнітом часу. люди порозбрідались по світу. А озеро осталось.
Ото і вся казка. Піду оддохну, бо руки дополнітєльні писать заморились.
Є такі ночі, коли хочеться не просто читати, а провалитися в чуже життя з головою. Щоб після останньої сторінки ще довго сидіти й дивитися в стелю.
Саме для таких ночей я залишаю вам дві свої завершені історії. І саме
Сьогодні про книгу яку я прочитала буквально пару днів тому — «Як дві краплі» Анни Лір Я не знаю, як це пояснити без спойлерів, але після прочитання у мене залишилося дуже конкретне відчуття: ця книга не стільки
Любі читачі, сьогодні діють знижки на мої романи: Неідеальний. Навчи мене ненавидіти
https://booknet.ua/book/nedealnii-navchi-mene-nenavidti-b369735 Кохана монстра
https://booknet.ua/book/kohana-monstra-b412828
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти♥️♥️♥️
Кіт Анатолій, ❤️❤️❤️
В мене є казка. Вона передавалася тоже довго з поколінь у поколіня, я уже не помню скіки літ.
Жив був царь. І було у нього «Озеро Таланту». Там можна було купатись тіки людям, які мали талант. Іншим було строго запрещєно в тому озері купатись. А якшо хтось скупаєся втому озирі без таланту, то в того виростуть руки з задниці.
Пройшов час.
І запанував в тому царстві золотий вік. Більшість людей мало дополнітєльні руки і робили ними в 2 рази більше усякої роботи. Всі були довольні.
Пройшов ще час.
Те царство розпалось під гнітом часу. люди порозбрідались по світу. А озеро осталось.
Ото і вся казка. Піду оддохну, бо руки дополнітєльні писать заморились.
Грудна Жаба, Цікаво))
В мене таких казок нема, але історія моєї родини та її таємниці самі по собі як цікава історія ❤️
Марія Бруа, У мене також є таке))
✨❤️✨
Дана Новак, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати