Сьогодні згадала, що майже 3 роки тому записала фольклор. Казку, яка передавалася від покоління до покоління. Уже 6 років, як немає бубусі, яка розказувала цю казку мені. Тому я вирішила фольклор нашого роду записати та опублікувати. Це була найкраща казка мого дитинства "Хлопчик на павутиннячку". А чи є у Вас такі оповіді чи казки, які передавалися в роду?
В мене є казка. Вона передавалася тоже довго з поколінь у поколіня, я уже не помню скіки літ.
Жив був царь. І було у нього «Озеро Таланту». Там можна було купатись тіки людям, які мали талант. Іншим було строго запрещєно в тому озері купатись. А якшо хтось скупаєся втому озирі без таланту, то в того виростуть руки з задниці.
Пройшов час.
І запанував в тому царстві золотий вік. Більшість людей мало дополнітєльні руки і робили ними в 2 рази більше усякої роботи. Всі були довольні.
Пройшов ще час.
Те царство розпалось під гнітом часу. люди порозбрідались по світу. А озеро осталось.
Ото і вся казка. Піду оддохну, бо руки дополнітєльні писать заморились.
Якщо ви добре відчуваєте сучасні читацькі смаки у соц. мережах, розумієте, що чіпляє аудиторію, вмієте створювати короткі відео і вже ведете власний активний канал - цей конкурс для вас! Ми хочемо знайти людей, з якими зможемо
Поговоримо трохи? Прода на книгу “Обійми за регламентом” на сайті. А поки, заходьте до смачної осінньої історії . Колись побачила в мережі щось схоже та захотіла зробити й собі. Обожнюю цей аромат. Напевно, найкращий
А як у вас відбувається з наступними книгами? Першу свою книгу «Пригоди дачного синдикату» я написала на одному диханні. Вона ніби сама вилетіла — на настрої, на натхненні. Друга книга теж народилася досить легко. А
Мабуть, одна з найбільш прикрих для мене речей у письменництві це різниця між сценою у голові й тією ж сценою на сторінці. Вони наче близнюки, тільки одного з них плекали і пестили, а іншого - пережував і виплюнув лінивець. Часом
– Ви погляньте, хто тут у нас! Нахмурившись, андран звернула у провулок, сподіваючись, що однокурсники продовжать свій шлях і не стануть її переслідувати. – Андране, ти куди це поспішаєш? – пролунав за нею гучний
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти♥️♥️♥️
Кіт Анатолій, ❤️❤️❤️
В мене є казка. Вона передавалася тоже довго з поколінь у поколіня, я уже не помню скіки літ.
Жив був царь. І було у нього «Озеро Таланту». Там можна було купатись тіки людям, які мали талант. Іншим було строго запрещєно в тому озері купатись. А якшо хтось скупаєся втому озирі без таланту, то в того виростуть руки з задниці.
Пройшов час.
І запанував в тому царстві золотий вік. Більшість людей мало дополнітєльні руки і робили ними в 2 рази більше усякої роботи. Всі були довольні.
Пройшов ще час.
Те царство розпалось під гнітом часу. люди порозбрідались по світу. А озеро осталось.
Ото і вся казка. Піду оддохну, бо руки дополнітєльні писать заморились.
Грудна Жаба, Цікаво))
В мене таких казок нема, але історія моєї родини та її таємниці самі по собі як цікава історія ❤️
Марія Бруа, У мене також є таке))
✨❤️✨
Дана Новак, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати