Вигорання під час написання
Нещодавно я зіткнулася зі станом повного вигорання від написання книг. Ця пауза в моїй творчості тривала майже три роки. Увесь цей час я намагалася повернутися до письма, але нічого не виходило. Слова просто не лягали на папір, як би сильно не старалася. І лише коли нарешті відпустила цю ситуацію й перестала тиснути на себе, через деякий час знову відчула гостру потребу писати. Саме фентезі. Я ніби повернулася у своє звичне творче русло.
Так з'явився мій перший роман фентезі "Ключ до його серця" та продовження "Між обов'язком і серцем: сковані присягою".
Дорогі автори, а у Вас були схожі історії? Поділіться в коментарях.

Анотація до книги "Ключ до його серця"
Коли земна дівчина Аліна випадково проходить крізь загадкові ворота в міському парку, вона опиняється у королівстві Равалор. Там якраз оголошено відбір наречених для молодого короля Каеля — суворого, замкнутого, але надзвичайно харизматичного правителя. Аліна потрапляє до палацу, щоб врятуватися від переслідування шамана і бере участь у змаганні за серце короля.
Вона дізнається, що не проста земна дівчина, а дочка герцога Ді'Валер, яку задля порятунку відправили на Землю, а ще її прибуття не випадкове - вона може змінити долю всього королівства. Але чи зможе залишитись вірною собі й не втратити серце в грі, де на кону — влада, кохання і життя?

Анотація до книги "Між обов'язком і серцем: сковані присягою"
Що обрати почуття чи обов’язок? Чи зможуть вони порушити магічну присягу заради кохання?
Аліканта Верей ще дитиною присяглася стати сильною. З дитинства вихована в закритому пансіонаті з жорсткими правилами, вона присягнула присвятити життя служінню королівській родині. Її шлях вже визначений. Та чому тоді серце щоразу зрадливо прискорює ритм, коли вона дивиться на НЬОГО?
Для Кайрена Дорейна обов’язок понад усе. Його життя скріплене кровною присягою: служити королю і ніколи не мати родини. Жодних слабкостей і жодних почуттів. Але що робити, коли одна вперта, дратівлива і зовсім не(бажана) дівчина починає руйнувати все, у що він вірив?
Історія є продовженням 1 книги циклу «Ключ до його серця» та має розкриття деяких її таємниць і продовжить історію Каеля і Алії
Може читатися окремо.
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ мене теж таке було — майже рік нічого не писала. Причина, можливо, і банальна, але на той момент вона здавалася дуже вагомою: негативні коментарі та розчарування в собі.
Коли викладаєш книгу, то очікуєш, що її будуть читати. А коли бачиш мало переглядів чи майже повну тишу, мимоволі починаєш думати: «А чи справді ця книга цікава? Чи, можливо, те, що я пишу, просто нікому не потрібне?
Марі-Анна Харт, Так знайомо, теж колись таке було, але я вирішила, що перш за все пишу для себе і так як хочу, а читачі, які оцінять, завжди знайдуться. Головне не переставати вірити в себе.
Вам бажаю творчого натхнення та завжди вірити в себе :)
Марі-Анна Харт, Дякую) Вам також успіхів у творчості)
Буває. В мене постійно це відчуватися вигорання. Так і хочеться написати "Зупинилась, вигоріла, здалася. І час ніби зупинився, Але ні зібралася, відпочила й поринула писати. Не має часу, щоб задатися. Життя лише коротка мить буття. Якщо не зараз завтра може і не бути."
Інна Сидорчук, Дякую! Навзаєм! ❤️❤️❤️
Бажаю вам, щоб натхнення більше не залишало вас. Удачі та багато відданих читачів❤️
Інна Сидорчук, ❤️❤️❤️
Так, було вигорання. Коли писала, почало виникати відчуття, що це дійшло до сухого автоматизму й набору безжиттєвих слів. Деколи допомагає музика, але найкраще писати тоді, коли пишеться, а не тиснути на себе і вимагати послідовності.
Інна Сидорчук, Дякую, вам також успіхів))) Нехай пишеться легко та з любов'ю ♥
❤️❤️❤️
Вигорання буває у всіх, варто змінити обстановку або почати працювати над чимось іншим. Творчих Вам успіхів)
Ларія Ковальська, Дякую) Взаємно)
❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати