Вітаю! 

Запошую до оновлення роману "Я не буду твоя".

✨✨✨

Раптом по венах наче вогонь пройшовся. Таке враження, що хтось дивиться на мене. Підіймаю очі догори і помічаю, як з другого поверху на мене витріщається той самий чолов’яга. О-о! Походу, мені пора робити тапки звідси. Щось мені це все страшенно не подобається. Ще хвилин п’ять сиджу, але більше не можу витримати того, що погляд незнайомця наче проходить наскрізь.

— Дівчата, — перебиваю подруг і, коли вони переводять погляд на мене, ставлю їх до відома. — Я вже поїду. Щось почуваюся не дуже. — підіймаюся і зиркаю на подругу, яка має купу проблем. — Кріс, усіх слухай, але роби по-своєму. Прислухайся до свого серця та бажань. Головне, не роби дурниць, аби потім не шкодувати. І якщо що, я готова підтримати усім, чим зможу.

— Ніколь, ти куди? Ще ж так рано... — обурюється Сабріна.

Книга тут...

Приємних емоцій!