Хто б міг подумати, що іноді відповідь лежить буквально під ногами.

Не стародавній артефакт. Не драконяча луска. Не героїчний трофей із легенд. Просто дивна гілка ясена, яку Свен тягнув за собою так гордо, ніби Тор особисто вручив йому бойову сокиру. І, якщо чесно, саме через це я спершу навіть не звернула на неї уваги. Але інколи достатньо однієї дрібниці, щоб у голові нарешті склалася картина.

Мені все ще не вірять до кінця. Проте тепер у мене хоча б є щось більше, ніж просто слова. І це вже значно краще, ніж нічого.