Коли обираєш темряву

Діана дізналася правду про брата. Дем’ян знає правду про Діану. Вони — два полюси однієї катастрофи, які несподівано знайшли спокій у дотику рук на нічному шосе.

Він хотів використати її як ключ до помсти, але замість цього ділиться з нею своєю курткою і кавою. Вона мала б його боятися, але натомість міцніше стискає руки на його талії.

"Твій брат ховається за таємницями... Я не правий? Поглянь на мене й скажи, що я не правий".

 

Він пообіцяв їй безпеку. Він пообіцяв бути поруч, навіть якщо вона дізнається найстрашніше. Але чи зможе Діана прийти до нього, коли зрозуміє, що саме його сім'ю зруйнував її брат?

— «Дякую за правду», — сказала вона. Але Дем’ян знає: справжня правда ще попереду. І вона буде болючішою за будь-яку аварію.

Пристрасть, швидкість і перші паростки почуттів, які можуть стати або порятунком, або новим пеклом.

Коли ілюзії ідеального світу розсипаються, залишається лише правда. Гірка, як еспресо, і небезпечна, як нічна траса.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
100 фактів про мене. День шостий.
Вітаю, мої неперевершені ❤️ Напевно ви подумали, що я забула про цю рубрику? Аж ніяк хд Прийшов час поговорити про те, як я зазвичай пишу книги. Зодча тіней задалася питанням, що ж стоїть у автора за конструкцією
Йду на побачення❤️
Маю для вас одну ідею, яка може оживити навіть ті книги, що вже давно написані✨ Запускаю гру «Сліпе побачення з книгою»❤️ Автори, уявіть: ваша книга — це людина з характером. Тепер потрібно «познайомити»
Стартувала передплата на "Крук: кат мафії"!
Привіт, мої любі! ❤️ Сьогодні особливий день — ми зі Стефанією та Дем’яном перетинаємо межу. Наша історія отримала статус передплати, і я безмежно вдячна кожному з вас, хто вирішив залишитися з героями і йти в цю напругу
Сліпе побачення з книгою. Пограємо?
Вітаю! Долучаюся до гри "Сліпе побачення з книгою" від креативної Уляни. Книга постає як жива людина, зі своїм набором рис. Якщо у вас раптом виникне бажання з нею зустрітися, то у відповідь на коментар "Йду
Хвали, хвали мене, моя губонько!
Привіт любі! Думаю ви чули цю фразу не раз! Вона часто супроводжувала мене в Україні. Такий собі мотиватор бути скромною. Щоб ніхто не подумав нічого поганого ні на тебе, ні на батьків, ні на предків у сотому поколінні. Але... Губка
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше