#11 Сліпе побачення з моєю книгою

В Уляни проходить крута подія, і я теж вирішила запросити вас на побачення з моєю книжкою — ну а чому б і ні? Суть така:

  1. Почитайте про персонажа, яким була б моя книжка якби була людиною, ну або не людиною, а істотою, але це не важливо:))) 
  2. Висловіть ваше бажання сходити з персонажем на побачення в коментарях до мого допису.
  3. Я дам вам посилання на книжку, а ви спробуєте прочитати перші п’ять розділів.
  4. І, звісно, мені б дуже хотілося коментаря. Що, як не коментарі читачів, тішить душу старого графомана?

Дякую Ульяні за круту ідею! Ну а тепер, власне, персонаж:

 

О, привіт! Шо ти, як воно? Розповісти тобі історію? Історію кохання? Ну, в усякому разі, вона точно про кохання, ясно:) Ну, трохи не тільки про кохання, а ще й про секрети. Про старі рани й нові цілі. Про те, як ми часто впритул не бачимо людей, які просто в нас під носом. Було в тебе таке, щоб хтось із давно знайомих тобі людей раптом відкрився з іншого боку? Поганого чи хорошого — не важливо. Важливо, що в усіх нас є дві сторони або більше. Навіть у тебе, так? Коротше, слухай…

Якби я була дівчиною, я була б худенькою, брюнеткою, невисокого зросту й не надто виразної зовнішності, без пишних грудей чи пухких губ. Просто дівчина, ясно? Таких мільйони. Але це тільки на перший погляд.

Або я була б блондинкою, затягнутою в чорну шкіру, що мчить нічним містом на мотоциклі, що знає ціну надто багатьом речам у цьому житті. Але це була б нічна я, а яка я була б удень?

Якби я був хлопцем, то, звісно, був би рок-зіркою, ну а чому ні? Із гривою світлого волосся та очима-крижинами. І я б співав, шепотів, плакав, віщував, умовляв, наказував — творив би своїм голосом справжні дива. І писав би свої пісні тільки для неї однієї. Чи не тільки?

Хоча, можливо, я просто був би красивим. Охрінєнно красивим, пекучим брюнетом, таким, щоб дівчата танули від самої моєї усмішки. І тільки зміна їхніх тіл у моєму ліжку мене б і цікавила, кругообіг дівчат у природі. А може і це була б маска?

Якби я був письменником… Чи була?

Якби я був музикою… Якби я була певна, що це назавжди… Якби я вчасно побачив... Якби я більше нічого не боялася…

Це портрет без портрета, так? Кручу-верчу, заплутати хочу :) Позолоти ручку, дай монетку! Що в монетки є? Аверс і реверс… Ходімо, я розповім тобі історію!

 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Белла Ісфрелла
06.05.2026, 10:06:39

❤️❤️

Софія Лісовська
06.05.2026, 14:02:44

Белла Ісфрелла, ❤️❤️❤️

avatar
Ана Харві
06.05.2026, 00:35:16

У вас дуже прикольна мова подачі!✨ прям вау)) зачиталась, і навіть не помітила, як дійшла до кінця блогу ❤️

Софія Лісовська
06.05.2026, 00:46:11

Ана Харві, Дякую на доброму слові) ходіть читати книжку!

avatar
Уляна
06.05.2026, 00:00:11

Ви дуже круто описали і підтримали цю гру, я аж затримала подих❤️❤️❤️ Йду на побачення☺️

Софія Лісовська
06.05.2026, 00:25:24

Уляна, https://lnk.booknet.ua/01kqx0fphh1mnasdtxm6d489r7 приходь, я розповім тобі історію)))

Інші блоги
Чи готові ви до такого побачення? ❤
Вирішив підтримати «Сліпе побачення з книгою»❤️від Уляна, яка може оживити навіть ті книги, що вже давно написані✨ За умовами Автора, уявіть: ваша книга — це людина з характером. Тепер потрібно «познайомити»
Темні історії... Оновлення та Бестіарій!
Закинув сьогодні трохи нового тексту в «Темні історії Малефича». Тож, кому цікаво, заходьте та подивіться, як справи в місті. Ну і, звісно, продовжуйте знайомитись з місцевою нежиттю малефицького бестіарію! Чорт
100 фактів про мене. День шостий.
Вітаю, мої неперевершені ❤️ Напевно ви подумали, що я забула про цю рубрику? Аж ніяк хд Прийшов час поговорити про те, як я зазвичай пишу книги. Зодча тіней задалася питанням, що ж стоїть у автора за конструкцією
«знайти. Закохатися. Помститися». Бонусний розділ!
Я бачу ваші коментарі. Читаю ваші думки, переживання, слова підтримки й навіть ті повідомлення, на які не завжди маю змогу відповісти особисто. Але повірте — жодне з них не залишається непоміченим. Саме тому, почувши
Обман в деталях
Він може бути уважним і по-справжньому залученим у твоє життя, пам’ятати дрібниці, які здаються неважливими для всього світу, але для тебе чомусь стають доказом, що тебе бачать. І навіть приносити каву саме
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше