#11 Сліпе побачення з моєю книгою
В Уляни проходить крута подія, і я теж вирішила запросити вас на побачення з моєю книжкою — ну а чому б і ні? Суть така:
- Почитайте про персонажа, яким була б моя книжка якби була людиною, ну або не людиною, а істотою, але це не важливо:)))
- Висловіть ваше бажання сходити з персонажем на побачення в коментарях до мого допису.
- Я дам вам посилання на книжку, а ви спробуєте прочитати перші п’ять розділів.
- І, звісно, мені б дуже хотілося коментаря. Що, як не коментарі читачів, тішить душу старого графомана?
Дякую Ульяні за круту ідею! Ну а тепер, власне, персонаж:
О, привіт! Шо ти, як воно? Розповісти тобі історію? Історію кохання? Ну, в усякому разі, вона точно про кохання, ясно:) Ну, трохи не тільки про кохання, а ще й про секрети. Про старі рани й нові цілі. Про те, як ми часто впритул не бачимо людей, які просто в нас під носом. Було в тебе таке, щоб хтось із давно знайомих тобі людей раптом відкрився з іншого боку? Поганого чи хорошого — не важливо. Важливо, що в усіх нас є дві сторони або більше. Навіть у тебе, так? Коротше, слухай…
Якби я була дівчиною, я була б худенькою, брюнеткою, невисокого зросту й не надто виразної зовнішності, без пишних грудей чи пухких губ. Просто дівчина, ясно? Таких мільйони. Але це тільки на перший погляд.
Або я була б блондинкою, затягнутою в чорну шкіру, що мчить нічним містом на мотоциклі, що знає ціну надто багатьом речам у цьому житті. Але це була б нічна я, а яка я була б удень?
Якби я був хлопцем, то, звісно, був би рок-зіркою, ну а чому ні? Із гривою світлого волосся та очима-крижинами. І я б співав, шепотів, плакав, віщував, умовляв, наказував — творив би своїм голосом справжні дива. І писав би свої пісні тільки для неї однієї. Чи не тільки?
Хоча, можливо, я просто був би красивим. Охрінєнно красивим, пекучим брюнетом, таким, щоб дівчата танули від самої моєї усмішки. І тільки зміна їхніх тіл у моєму ліжку мене б і цікавила, кругообіг дівчат у природі. А може і це була б маска?
Якби я був письменником… Чи була?
Якби я був музикою… Якби я була певна, що це назавжди… Якби я вчасно побачив... Якби я більше нічого не боялася…
Це портрет без портрета, так? Кручу-верчу, заплутати хочу :) Позолоти ручку, дай монетку! Що в монетки є? Аверс і реверс… Ходімо, я розповім тобі історію!

3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️
Белла Ісфрелла, ❤️❤️❤️
У вас дуже прикольна мова подачі!✨ прям вау)) зачиталась, і навіть не помітила, як дійшла до кінця блогу ❤️
Ана Харві, Дякую на доброму слові) ходіть читати книжку!
Ви дуже круто описали і підтримали цю гру, я аж затримала подих❤️❤️❤️ Йду на побачення☺️
Уляна, https://lnk.booknet.ua/01kqx0fphh1mnasdtxm6d489r7 приходь, я розповім тобі історію)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати