Коли скелі починають дихати...

Сьогодні вийшла глава, яку я писала затамувавши подих. Глава про момент, коли просто вдячність перетворюється на щось палке і неминуче.

Віола вперше одягає сукню, яка робить її надто помітною для Елая. Між ними більше не двадцять років різниці. Тепер вони — дві тіні, що неминуче тягнуться одна до одної проти волі та здорового глузду.

«Я маю бути її скелею», — думав він. 

«Мені потрібні ви», — прошепотіла вона.

ЖИТТЯ ПІСЛЯ ШТОРМУ. ВІОЛА

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
✨тихіше води, нижче трави відгук✨
✨Рецензія на книгу Тетяни Гищак «Тихіше води, нижче трави»✨ Книгу прочитано в рамках безстрокового марафону Тетяни Гищак. Це моє перше знайомство з творчістю авторки, тому порівнювати роман з іншими
Екватор першої арки та таємниці Тернових Веж
Привіт, мої любі! Робота над третьою книгою «Обрана: Коаліція вигнанців» зараз у самому розпалі, і я якраз підійшла до важливого моменту — повністю завершила першу арку! Вона вийшла всього на 7 розділів
І знаєте, я, як завжди, не витримую! ❤️
Ну не вмію я тримати інтригу, особливо коли самій уже страшенно кортить поділитися з вами чимось новеньким! Тому я вирішила не чекати 1 листопада й уже зараз подарувати вам пролог до історії Харона — «Welcome в минуле». Нехай
Я знову пропадаю...
Я знову пропадаю, але цього разу з поважної причини. Якщо ви помітили, що мене стало менше на Букнеті, то ні, я не забула ні про вас, ні про «Ризик». Просто зараз більшість мого часу забирає друга книга. І, повірте, Ніколь
Я захворіла
Так що оновлення будуть через кілька днів
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше