Додано
02.05.26 23:59:26
Коли скелі починають дихати...
Сьогодні вийшла глава, яку я писала затамувавши подих. Глава про момент, коли просто вдячність перетворюється на щось палке і неминуче.
Віола вперше одягає сукню, яка робить її надто помітною для Елая. Між ними більше не двадцять років різниці. Тепер вони — дві тіні, що неминуче тягнуться одна до одної проти волі та здорового глузду.
«Я маю бути її скелею», — думав він.
«Мені потрібні ви», — прошепотіла вона.

Агнія Бурне
34
відслідковують
Інші блоги
Вітаю! Долучаюся до гри "Сліпе побачення з книгою" від креативної Уляни. Книга постає як жива людина, зі своїм набором рис. Якщо у вас раптом виникне бажання з нею зустрітися, то у відповідь на коментар "Йду
Привіт любі! Думаю ви чули цю фразу не раз! Вона часто супроводжувала мене в Україні. Такий собі мотиватор бути скромною. Щоб ніхто не подумав нічого поганого ні на тебе, ні на батьків, ні на предків у сотому поколінні. Але... Губка
Вітаю, мої неперевершені ❤️ Напевно ви подумали, що я забула про цю рубрику? Аж ніяк хд Прийшов час поговорити про те, як я зазвичай пишу книги. Зодча тіней задалася питанням, що ж стоїть у автора за конструкцією
Маю для вас одну ідею, яка може оживити навіть ті книги, що вже давно написані✨ Запускаю гру «Сліпе побачення з книгою»❤️ Автори, уявіть: ваша книга — це людина з характером.
Тепер потрібно «познайомити»
Привіт, мої любі! ❤️ Сьогодні особливий день — ми зі Стефанією та Дем’яном перетинаємо межу. Наша історія отримала статус передплати, і я безмежно вдячна кожному з вас, хто вирішив залишитися з героями і йти в цю напругу
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати