Додано
02.05.26 23:59:26
Коли скелі починають дихати...
Сьогодні вийшла глава, яку я писала затамувавши подих. Глава про момент, коли просто вдячність перетворюється на щось палке і неминуче.
Віола вперше одягає сукню, яка робить її надто помітною для Елая. Між ними більше не двадцять років різниці. Тепер вони — дві тіні, що неминуче тягнуться одна до одної проти волі та здорового глузду.
«Я маю бути її скелею», — думав він.
«Мені потрібні ви», — прошепотіла вона.

Агнія Бурне
210
відслідковують
Інші блоги
✨Рецензія на книгу Тетяни Гищак «Тихіше води, нижче трави»✨ Книгу прочитано в рамках безстрокового марафону Тетяни Гищак. Це моє перше знайомство з творчістю авторки, тому порівнювати роман з іншими
Привіт, мої любі! Робота над третьою книгою «Обрана: Коаліція вигнанців» зараз у самому розпалі, і я якраз підійшла до важливого моменту — повністю завершила першу арку! Вона вийшла всього на 7 розділів
Ну не вмію я тримати інтригу, особливо коли самій уже страшенно кортить поділитися з вами чимось новеньким! Тому я вирішила не чекати 1 листопада й уже зараз подарувати вам пролог до історії Харона — «Welcome в минуле». Нехай
Я знову пропадаю, але цього разу з поважної причини. Якщо ви помітили, що мене стало менше на Букнеті, то ні, я не забула ні про вас, ні про «Ризик». Просто зараз більшість мого часу забирає друга книга. І, повірте, Ніколь
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати