Вітаю!

Це рецензія на книгу з категорії "Жахи"

Жахіття Західного Фронту

(картинка клікабельна)

Короткий коментар:

Книга варта уваги тих, хто полюбляє хоррори, що беруть "за нерви" вже з самого початку. Я зробив висновки на минулих книгах, а тому цей хоррор не чекає і починає "нагнітати" вже з другої частини. Історія буде про французьке відділення часів Першої світової війни. Верденська м'ясорубка, окопна війна.

Книга добре передає побут тих часів, настрої у армії, а також братество серед солдат. Головне зло цієї книги також швидко дає про себе знати. Втім, читачу не подається усе в обличчя, бо усе починається не з монстра, навіть не ззагадкових зникнень бійців з позицій, а з самогубчого нападу німців!

Книга чудово підійте тим, хто хоче почитати про війну, але не "в звичному" для неї сенсі. Це війна не людей з людьми — це війна людей зі справжнім злом!

Довгий коментар:

Уявіть, що ви французький солдат часів Першої світової війни. Під Верденським кільцем. 

Якщо вам важко це зробити, я допоможу: дебільна форма, де червоні штані та капелюхи роблят солдата легкою ціллю для рушниці та кулеметів. Враховуючи те, що ця війна вже не на мечах, і навіть не на пушках — люди ховаються у окопах, траншеях. А форма тільки демаскерує бійця. 

Довгий час війни солдати французької армії, до речі, ще й н мали нормальної каски! Виключно червоний капелюшок з текстилю, щоб ворожому снайперу легше було цілитися! Бережіть голову)

Але добре, адріанки видали, форму можна й забруднити — жити, в цілому, можна. Вранці на пості стоїть денна зміна, вночі — нічна. Коли німці атакують, звичайно, що б'ються усі зміни! 

Аж раптом німці нападають просто "в лоб"! Без арт підготовки, без розвідки. Просто встали і побігли! 

"Вони що, дурні?", — подумає кожна нормальна людина. 

І німці дійсно виглядають дурними, враховуючи те, що ця атака — фактично "квиток" в могилу! Але один з молодих бійців — Ніколя Дюбуа — не витягнув з поля битви пораненого німця. Той нічого не міг сказати, окрім слів вдячності. Після цього він відключився. 

А прокинувся він вже у шпиталі. Усюди поранені, кров, людські тіла — але не це лякає німецького бійця. Той розповідає лікарю, який раніше вчив німецьку, що вони пішли у атаку через відчай. Він каже, що "воно" жрало людей. 

"Мозги тю-тю", — подумав лікар і вколов тому нормальну таку дозу заспокійливого. 

Перекурив за межами шпиталю, лікар повертається і бачить, що німець зник.

"Тривога! Ворог у союзних траншеях!"

І усі б дійсно могли б підняти "шухер", якби не зник ще й каліка, якому відірвало ногу. Пу-пу-пу...

Атмосфера:

Уявіть обличчя командира, коли йому приносять звістку про те, що його боєць втік з позиції. А не треба уявляти, я покажу!

Чому так? Ну... Бо це шалена відповідальність, покарання як і для солдата, так і для командира. А також величезний ризик нападу "звідки не чекали". Адже солдат, якого нема на позиції, не дасть сигнал про ворожу атаку. 

А тепер уявіть, що таких солдатів зникло багато. І зникло за одну ніч! І з різних відділень.

(обличчя командирів відділень)

Атмосфера жаху й тотальної відчаю не покине до останньої сторінки. Ідеї про причини швидко перейдуть від "СЗЧ" до "німецьких диверсантів". Але коли буде відправлено розвід-відділення у найближчий ліс... Історія заграє новими кольорами! 

Головне "зло" книги:

Ви дійсно гадаєте, що я вам скажу це??

Військовий побут та атмосфера:

Одна з найсильніших сторін книги, бо саме у французькому окопі і будуть розгортатись головні події. Тут буде описано і звичайні побутові розмови, і завтраки, і думки солдатів щодо усіх цих зникнень. Кожен персонаж — окрема особистість, що притягує та зачаровує характером. Чого тільки вартий Жан, місцевий картояр, якого командир "ганяє" за подібні ігри і постійно вилучає в нього все нові і нові колоди. 

Атмосфера буде становитися все більш лячною та загадковою. А коли дощ заповнить траншею по пояс, то тут вже буде не до жартів. Солдати, зрозуміло, також будуть реагувати на зміни у погоді, що, звичайно, додатково надасть атмосфери. 

Під кінець:

Ось така коротенька вийшла рецензія... Але це книга жахів — тут будь-який спойлер одразу зруйнує усю атмосферу та задум. Тож я пропоную вам ознайомитися з цією книгою самостійно, і вже потім складати враження!