Tale Fatum: сім'я надважлива✨

Вітаю, друзі!

Новий розділ уже на сайті! 

За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels

Увімкнулась музика. Вівіка озирнулась. Томас біг сходами, наспівуючи “Oh Klahoma”. Тайлер похитав головою, рушаючи в бік бару. Есті наблизилась до нього, підспівуючи.

– Бляха, можна хоч день без тупого мюзиклу? – роздратовано пирхнув він.

Томас підморгнув Вівіці, чим викликав її сміх. Власниця здалася і теж почала підспівувати. Тайлер хитав головою, стримуючи усмішку, коли Есті схопила його за руку і потягнула до Томаса і Вів. Вони почали пританцьовувати, регочучи між рядками пісні.

Якоїсь миті уже і Тайлер важко зітхнув, проспівавши кілька рядків. Вони плеснули в долоні, продовжуючи спів. Люди у вестибюлі здивовано озиралися.

Тайлер нарешті розслабився, регочучи, пісня все продовжувалась, друзі танцювали і підспівували. А тоді музика раптом урвалась, якраз на моменті, коли бармен затягнув. 

– Янгольський голосок, Таю, – пирхнув детектив, спустившись сходами.

Веселощів як і не було. Тайлер закотив очі, виходячи з кільця друзів і мовчки рушив до бару.

Брук їхав мовчки, повністю занурений у власні думки по справі. Джим окинув чоловіка поглядом.

– Чого ти досі не вийшов на пенсію?

Напарник знизав плечима.

– Я планував перед твоїм призначенням.

Він злегка всміхнувся, складочки довкола його очей стали глибшими.

– Чекай. То ти лишився через мене?

– Я пам’ятаю себе. Бути зеленим і мати не набагато старшого напарника – шлях в нікуди. Навіть мені тебе втримати не вдавалось, подумай, що було б якби тобі призначили Ортеґу?

Джим скривився. Брук кинув на нього швидкий погляд.

Вівіка була розбита, адже ворог був так близько, але навіть зараз зміг уникнути покарання. Скільки ще буде ця біганина? Коли все це скінчиться?

Невже це справедливо? Що такі як він існують і роблять такі огидні речі? Чому такі як він мають право на життя, а ті, хто постраждав від нього – ні? 

Розкидавши речі по кімнаті, вона пішла то спортзалу, щоб побити грушу. Це не приносило ні крихти сатисфакції, їй хотілось руйнувати все довкола себе. А ще ліпше спалити щось, розтрощити, або взяти пістолет і застрелити клятого Дюпона і байдуже, що буде потім.

– Вів? – озвався Томас, визирнувши з-за дверей.

Вона заплющила очі.

– Вів? – знову покликав він.

– Томмі, не зараз.

– Ну, Вів!

– Бляха, що?! – роздратовано кинула вона.

– А я тебе люблю, – всміхнувся Томас.

Вівіка пирхнула, не стримавши усмішки.

– І я тебе люблю.

– Все буде гаразд, – запевнив він. – Ти завжди все розрулиш, для тебе неможливого немає.

Томас вмостився поруч, взявши жменю попкорну. Засміявшись, Вівіка поглянула на друзів по черзі і взяла пляшку. 

Почався фільм «Знайомтесь: Джо Блек» і Вів відчула, що гіркота від нещодавньої невдачі стає легшою, бо в неї є вони. Її сім'я. 

У книги є плейлист, тож запрошую до прослуховування)

⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘
 

Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨

❣️Мій інстаграм

❣️Мій фейсбук

❣️Мій пінтерест

❣️Мій тредс 

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️