Люди, що закабалилися політиці

... У той час, як люди, що закабалилися політиці, більше собі не належать і підпорядковуються іншим законам, ніж священні закони серця, справжні письменники та поети володіють ще могутньою силою. Саме ця сила і робить їх майже безсмертними у пам’яті історії. Це — служіння істині.

Любов до Батьківщини та до історичного спадку зовсім не повинні ворогувати одне з одним. Адже обов’язок митця — не підточувати та руйнувати, а зміцнювати. Зміцнювати цінності вселюдські. А кон’юнктурне сплетіння приємних тільки речень, без аттичної солі та сили духовності, залишається в’ялим, підозрілим і нестійким…

Це доводить історія культури людства всією своєю ходою. І в цій ході міжнародний журнал «Склянка Часу*Zeitglas» тримає власний крок. Із духом часу, орієнтуючись на віковічні цінності людини. І так — вже понад тридцять років. Що і доводить свіже число, вже №116…

Тож, ще раз щиро дякую нашим авторам за відданість високій творчості та невтомний пошук правди.

Водночас висловлюю глибоку вдячність читачам, чия увага та підтримка надихають іти цим шляхом далі. Разом ми зберігаємо вогонь духовності для нашого та майбутніх поколінь...

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Трішки романтики...
Трішки прохолодної романтики в спекотний день❤️❤️❤️ ❤️❤️❤️ – Ліно, 60 кілометрів не 300. Менш ніж за годину, ми вже будемо на місці. І Сніжані нічого не загрожує, там лише зламана рука… – Лише? –
Ліжко на трьох
Він спробував відштовхнути її але в нього не вийшло. Вона хитро посміхнулася й сіла йому на коліна. Чорт забирай ми не вперше це робимо так що давай не будемо робити вигляд що це не так- Хуррем посміхнулася й потягнула його
Якого біса тут відбувається?
Під’їжджаю до будинку Георганова, ворота одразу відчиняються, впускаючи мою машину. У дворі — повний аншлаг. Артур і Діана з усіма дітьми, майже всі мої хлопці й десяток спецпризначенців у повній екіпіровці, ніби зібралися
⚜️ Нові глави ✨ подяка
✨Доброго дня, творча й читацька родино!✨ Чотири нових розділи “Між двома подихами” вже опубліковано. Але спочатку — подяка. ⚜️ Хочу подякувати талановитій авторці Лекса Т. Кюро за рекомендацію
03:33
Частинка з «Усе веде до нього». Запрошую до прочитання!) Коли я знову розплющила очі, навколо панувала абсолютна тиша. Переді мною простягався нескінченний чорний простір без стін, без вікон, без дверей. Чорна
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше