Безкоштовна ще два дні! Поспішайте! + 2 промика!!!

Доброго ранку, мої любі!

 

Історія "Шеф моєї мрії" буде безкоштовною ще 2 дні!!!

 

Шеф моєї мрії

Анотація до книги "Шеф моєї мрії "

Мене ніколи не цікавили однолітки, скільки себе пам'ятаю, я завжди мріяла про справжнього чоловіка. Дорослого, сильного і впливового. Такого, з яким я б могла почуватись маленькою слабкою дівчинкою, а не тягнути все на своїй шиї. Подруга вважає, що мені просто не вистачало батьківської уваги. Все можливо. Одного разу я побачила такого чоловіка в ресторані. Ковальов Олександр Олександрович - старший за мене на двадцять два роки, власник будівельної компанії. Я довго марила ним здалеку, бо чоловік був одружений , а для мене це табу. Поки якось не побачила в оголошенні, що в його компанію потрібні працівники. А ще, він нещодавно розлучився. Такої нагоди я втратити не могла. Тепер я зроблю все, щоб моя мрія здійснилася і щоб цей чоловік був моїм.
Пристрасно
Емоційно
Відверто
Бос і підлегла

Різниця у віці.

УРИВОК:

 - Романова!  Швиденько з тумбочки все заховай  і застели ліжко. - забігла в палату захекана молода медсестричка.

 - Я буду спати. Просто піднялась щоб попити. А що за кіпіш? 

 - Потім будеш спати. Там перевірка приїхала. Точніше, спонсор наш . От Петрівна й вирішила йому продемонструвати виконану роботу. Тобто, нові меблі і сантехніку. - відповідає і починає сама швидко застеляти моє ліжко. Дівчина нагнулась і з її кишені випала пачка сигарет.  Вона швидко підняла її і заховала назад в кишеню. 

 - Аліно, давай мінятись, я тобі шоколадку, а ти мені одну цигарку. 

 - Ти що збожеволіла, Яно? Ти ж хвора. Які цигарки? 

- Чула таку штуку? Курити шкідливо, пити гидко, а вмерати здоровим шкода. Тим більше, я ж лише одненьку. 

 - Добре. Тримай. - протягнула мені відкриту пачку і я дістала звідти одну цигарку. - Можеш вийти на балкон між поверхами. Тільки куртку одягни. 

 - Слухаюсь і підкоряюсь. - посміхаюсь. 

 - Та спершу прибери, щоб я по шапці не отримала. 

Я швиденько заховала всі речі в тумбочку,  одягла теплу жилетку і виходжу з палати. В коридорі теж кіпіш.  Мабуть цей спонсор крутий перець, якщо всі так хвилюються. 

 Зайшла на великий лікарняний балкон і вдихнула прохолодне повітря. Сьогодні на вулиці дійсно холодно. Недаремно Аліна казала одягнути куртку.  Застібнула жилетку до самої шиї і відійшла в самий кінець, до перил.  Дістала з кишені цигарку  і взяла її в зуби. 

 - Мені пофіг що ти про це думаєш, Маєвський. - я аж підскочила почувши гучний чоловічий бас . Швидко запхнула цигарку назад в кишеню  і розвернулась. - Я по-моєму не запитував твоєї думки. Якщо ти не можеш домовитись з юристом, то на біса я взагалі тобі бабки плачу? - продовжує кричати Олександр, а я дивлюсь не кліпаючи і не можу повірити своїм очам. Серце відбиває якийсь шалений ритм і долоні пітніють. Людоньки! Я що сплю?  Звідки він тут взявся?  Як завжди в діловому костюмі, туфлях і чорному пальто.  Навіть по виразу обличчя видно,  що він злий. Але все одно до біса привабливий. Чоловік продовжує розмовляти по телефону і здається навіть не помічає що він тут не сам. І це добре, бо я зараз далеко не в найкращому вигляді. М'яко кажучи. На голові шухер, на обличчі ні грама косметики, та ще й бліда як поганка... Жах одним словом.  Миша сіра.  Вирішила змитись по тихому, хоч так хочеться підійти ближче і заглянути в чорні магнетичні очі... Глянула на нього ще раз,  видихнула і швиденько йду до дверей. - Це твоя робота! І не грузи мене своїми проблемами. Не можеш впоратись? Заяву на стіл і нафіг. - гарчить і скидає виклик. Я ж в цей момент саме взялась за дверну ручку і смикнула її. Але двері не відчинились... Що за фігня? Спробувала натиснути сильніше, та знов без результату.  Чую позаду кроки і чогось ноги починають тремтіти. Та що з тобою, Яно? Олександр підійшов і зупинився за моєю спиною. 

 - Ти довго будеш тут стояти і двері розглядати? Чи намагаєшся відчинити їх поглядом?  - фиркає. 

- Вони... Не відчиняються. - повертаю до нього голову і все ж зустрічаюсь з його поглядом. 

 - Як це? - бере мене за плечі і відсовує в сторону.  - Трясця! Дійсно не відчиняються.  Ти що навмисне це зробила?  Чи в ліфті народилась і не вмієш користуватись дверима? - в мене від шоку і обурення очі мало з орбіт не повилазили. Ти дивись який нахабний.

- Ну звісно навмисне. Я ж завжди мріяла замерзнути на лікарняному балконі.  І задай  це питання собі. Коли я заходила, з дверима було все добре. Так що, саме ти їх зламав. -  теж фиркаю і складаю руки на грудях. Тільки тепер зрозуміла що від злості зверталась до нього на ти. Моя відповідь явно здивувала чоловіка, або роздратувала ще більше. Видно з ним так не розмовляють.  А я відчуваю що починаю не лише сердитись, але й замерзати. І потрібен був мені цей балкон? Та й телефон в палаті залишила. Точно! - Зателефонуйте комусь, нехай нас відчинять. 

- Я б так і зробив , розумнице,  та в мене здох телефон. Набрав на роботу купу дебілів, які самі нічого зробити не можуть, от і посадили батарею за пів дня. - бурчить наче сам до себе і ще сильніше смикає ручкою. - Дідько! В мене ж зустріч через годину. - починає стукати . 

- Ну, може хтось з дебілів вас замінить. - гмикаю. - Хоча, куди їм до вас? - він розвернувся і підняв брови. 

- Тобі не казали що в тебе занадто гострий язик?  

- А вам не казали що ви буркотун? - Олександр розсміявся. І голосно так, щиро... Вперше бачу його посмішку...  Серце знов мліє і роздратування наче рукою зняло. 

- Як тебе звати, язвочко?

- Яна. - відповідаю і обіймаю себе за плечі. Він мовчки знімає з себе пальто і накидає на мене. Такого я не чекала. Цей чоловік хоче щоб моє бідне серденько взагалі збожеволіло? - Дякую.

 - Здається я тебе вже десь бачив, Яно? - замислився дивлячись на моє обличчя. - Точно. В ресторані. Кілька днів тому.  - він запам'ятав мене? Ну нічого собі... 

- Так. Я пам'ятаю. 

 - І що ти тут робиш?  

- Мерзну на балконі разом з вами. - він знов посміхається. -  Мене положили в лікарню. Лікуюсь.  Що тут ще можна робити? 

 - Ну, я наприклад приїхав, перевірити куди пішли мої гроші?

 - То ви і є той спонсор, через якого тут з самого ранку всі на вухах? - думаю вголос. 

 - Типу того.  - опускає очі на мої кімнатні тапки. - Ти вже зовсім замерзла? - знов підійшов до дверей і починає стукати. - Глухі вони там всі чи що? 

- Хто там? Ви що застрягли? - нарешті чуємо жіночий голос за дверима.

 - Ні, чорт забирай! Це в нас розваги такі.  Відчиняй швидше. - знов бурчить Олександр. Та я вже зрозуміла, що це його манера спілкування.  Наче він господар цього світу. 

- Не відчиняються. - відповідає жінка. 

- Що серйозно? - іронізує. - Поклич когось. 

- Ага. Зараз. Зараз я когось знайду. - і побігла по сходах. 

- Якби ви сказали хто ви, було б швидше. - стукаю зубами від холоду. 

 - Іди сюди, язвочко.  Спробую тебе трохи зігріти. - потягнув мене до себе і обійняв... Знов з'явилась думка що я сплю, настільки все це нереально. Але його тепло, запах, сила... Матінко... Я згодна тут ось так замерзнути.  Тіло почало тремтіти, та здається вже не від холоду... - Не бійся. - чую над вухом. - Так краще? 

 - Ідеально. - посміхаюсь. - Тобтоооо... Я хотіла сказати... так. Так набагато тепліше. Дякую вам,  Олександре... - він теж посміхнувся і ми почули як хтось почав роздовбувати дверний замок. За хвилину нас відчинили і чоловік відпустив мене. 

- Що це в вас за приколи? - кричить на завідуючу яка теж сюди прибігла. - Дайте дівчині гарячий чай і замініть бісовий замок. А я поїхав. Стільки часу згаяв. - я зняла з себе пальто і віддала йому.

- Дякую. - він не відреагував.  Просто взяв і пішов вниз по сходах.

 - Олександре Олександровичу, пробачте. Звісно, ми все зробимо. - та він навіть не слухає і за мить зникає в коридорі .  А я розвертаюсь і швидко йду в свою палату під ковдру.  Курити вже не хочеться і мабуть не скоро захочеться...

Безкоштовна!

 

Ця книга входить до циклу "Кохання з перешкодами".

Всі книги циклу читаються окремо. 

Я хочу познайомити вас з усім циклом.

Заборонене коханняТільки з тобою!Розплата за коханняШеф моєї мріїТебе кохати забороненоКохання з перчиком

1 Заборонене кохання - завершена  tREWU2I7

2 Тільки з тобою - БЕЗКОШТОВНА

3 Розплата за кохання - завершена

4 Шеф моєї мрії - ПОКИ ЩО БЕЗКОШТОВНА

5 Тебе кохати заборонено - завершена  7AHEp4tS

6 Кохання з перчиком - в процесі написання

 

Приємного читання!

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лана Рей
22.04.2026, 11:03:50

❤️❤️❤️❤️

Тетяна Калинова
22.04.2026, 11:11:35

Лана Рей, Дуже дякую!)))❤️

avatar
Юлія
22.04.2026, 10:53:19

❤️

Тетяна Калинова
22.04.2026, 10:58:36

Юлія, Дякую!❤️❤️❤️

avatar
Соланж Седу
22.04.2026, 10:40:23

♥️♥️♥️

Тетяна Калинова
22.04.2026, 10:58:20

Соланж Седу, ❤️❤️❤️Дякую!

avatar
Anna Anna
22.04.2026, 10:13:11

Вчора знову перечитувала про Яну і Олександра))))
Ну такі вони класні ❤️

Тетяна Калинова
22.04.2026, 10:20:29

Anna Anna, Дякую, моя хороша.❤️ Мені дуже приємно, що книга вам сподобалась.)))❤️❤️❤️

avatar
Нат
22.04.2026, 10:09:56

Дякую за можливість ❤️

Тетяна Калинова
22.04.2026, 10:10:31

Нат, ❤️❤️❤️Гарного дня!

avatar
Olesia Smoliak
22.04.2026, 10:01:57

Тебе кохати заборонено - щиро дякую

Тетяна Калинова
22.04.2026, 10:03:05

Olesia Smoliak, Вітаю! ))) Приємного читання і гарного дня!

avatar
Каріна Шевчук
22.04.2026, 10:01:45

Дуже дякую за Заборонене кохання!

Тетяна Калинова
22.04.2026, 10:02:24

Каріна Шевчук, Прошу.))) Приємного читання!

Інші блоги
А які ваші вподобання у квітах?
А які ваші вподобання у квітах? Бо деколи навіть найрозкішніший букет не замінить тих улюблених квітів, які існують суто для душі. Так і в нашій історії: Лео задаровує Ліві трояндами, а від вигляду білих еустом вона
Нова глава буде сьогодні!
Любі мої читачі, сьогодні вийде нова глава "Долі всупереч", десь після 19.00 Вас чекає приголомшливе відкриття таємниць та божественний гнів. Богиня Фрея постане в іншому вигляді, ви будете здивовані. Трішки пізніше
Хто кличе «мамо…» в тумані?
Над стежкою мерехтять два бліді вогники. Жінка з ліхтарем зупиняється, прислухається, і з туману долинає тихе дитяче «Мамо…» Так починається мій короткий ролик про потерчат. За українськими повір’ями, потерчата
Кілька фактів про новинку: завершена книга!
Любі, привіт! Хочу розповісти вам декілька фактів про свою новинку «На дні почуттів». ⭐ Це друга частина, початок історії молодої студентки Олександри можна прочитати в безкоштовній книзі «На глибині кохання». ⭐ На
Публікації глав
Любі читачі, маю до вас питання) Скажіть будь ласка, чи було б вам зручніше, що б публікувала нові глави по неділям? Якщо так, то у який час) Дякую, за зворотній зв'язок)
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше