Геометрія тиші набирає обертів...

Ось трішки нового матеріату з роману Геометрія тиші...Спойлер в дії))))

"Кароліна, зустрівшись поглядом із Софією, відчула дивний приплив солідарності. Вона натиснула «Enter».

Екран спалахнув. Замість золотистих рендерів залунали записи з прихованих камер. Весь світ почув цинічний голос Андрія: «Мені плювати на безпеку. Пиши в звіті, що все ок. А Софія... вона зручна. Поки її брат платить, вона буде мовчати. Вона ніхто без мого прізвища».

Зал ахнув. Мер міста повільно підвівся. Андрій кинувся до пульта, але шлях йому перегородив Сергій — Сядь на місце, архітекторе, — прогримів брат Софії. — Глядачі ще не бачили фіналу.

На екрані з'явилися документи про офшори, вкрадені креслення її батька та відео-зізнання Кароліни про підробку підписів. Андрій повернувся до пульта, збожеволівши від люті: — Кароліно, вимкни це! Ти що робиш, дрянь?!

Кароліна підійшла до краю свого поста, дивлячись на нього зверху вниз. — Ти сказав, що я — твоя найкраща інвестиція, Андрію. Але я навчилася математиці. Ти — пасив. Ти — борг, який я більше не буду платити.

Вона витягла флешку з пульта, затиснула її в кулаці й почала повільно спускатися. Вона пройшла повз Андрія, навіть не озирнувшись, і підійшла до Софії.

— Тут оригінали розмов про те, як він хотів позбавити тебе батьківських прав на Вероніку і запроторити до клініки, — тихо сказала Кароліна, передаючи флешку Софії. — Вибач мені за все. Ми обоє були лише його «матеріалом»."

Діліться враженнями, як вам?

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лана Рей
22.04.2026, 11:09:38

❤️❤️❤️❤️

Ірина Заблоцька
22.04.2026, 12:40:44

Лана Рей, дякую

avatar
Кіт Анатолій
22.04.2026, 08:59:44

♥️♥️♥️

Ірина Заблоцька
22.04.2026, 12:40:36

Кіт Анатолій, дякую

avatar
Рената Фенікс
21.04.2026, 21:38:09

Ого! І оце мені тепер чекати аж до завтра?! Так не чесно!!!
Книга класна☺️❣️❣️❣️

Показати 3 відповіді
Ірина Заблоцька
22.04.2026, 12:40:29

Рената Фенікс, дякую за ваші теплі слова

Інші блоги
Коли тебе переслідує твоя ж валіза...
За мною бадьоро чимчикувала валіза! Тонкі пазуристі лапки спритно перебирали по доріжці, кришка була ледь прочинена, з пащі звисав язик, а очиська не зводили з мене погляду. Ну чисто тобі пес, який щойно приніс
Він щось приховує, але не почуття до неї
— Але я не хочу тебе відпускати, — продовжив Скай. — Хочу дати тобі можливість залишитися. Щоб ти була тут. У цьому палаці. Зі мною, Аделі. Кидай ножі, змагайся з моїми гвардійцями. Та до біса — навіть зі мною! Я
Ніякого весілля не буде! Я вас забираю!
– Геть з дороги! – роздратовано кинув принц, дивлячись на мого нареченого. А у мене навіть долоні спітніли від хвилювання. Я так боялася за Роберта, що тіло почало тремтіти. – Що вам потрібно, принце? – процідив
новина
Ура ! В мене 200 підписників! Дякую!
❤️книгу Завершено❤️✨️
Вона просто хотіла повернутися додому. Натомість опинилася в Чорних Скеля́х, встигла поставити на вуха місцеву гвардію, нажити ворогів при дворі й довести до сказу чоловіка, якого тут боялися майже всі. Хаген – правитель
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше