Несподіваний інсайт про життя, жінок і літературу

   Всім привіт!

Сьогодні я хочу поділитися маленьким інсайтом, який стався зі мною в травмпункті після того як мене вкусив собака. Підійшов лікар і попросив показати місце укусу. Я піднімаю штанину джинсів і розумію, що кілька тижнів не голила ноги і в мене там помітне волосся. Внутрішньо мені чомусь стає соромно! І хочеться віджартуватися в своїй манері, типу «ой, вибачте, не звертайте уваги, в мене там кущі». А потім я така думаю – стоп, а чому я повинна вибачатися і якось виправдовувати те, що мені далося від природи?! Я змовчала, але всередині відчувала укол сорому(щоправда не сильний). Я одразу уявила на моєму місці чоловіка – в нього геть навіть думки не виникло б, що йому має бути соромно за свої неголені гомілки!

До чого я веду. Деяка література пропонує нам жіночий персонаж, як уособлення ідеалу, підтримуючи всі стереотипи про жінок і вкорінюючи їх ще глибше! На противагу цьому я хочу в майбутньому створювати характери героїнь такими, щоб вони відчувалися більш реалістичнішими: неголені ноги, відсутність макіяжу, немита голова, вага більше 60 кг, стиль одягу не як у дівчинки і т.д., щоб читачі розуміли, що такий вигляд жінки – це норма і не потрібно цього соромитися! Жінки в реальному світі такі і є! І можливо ці жінки хотіли б читати про таких же реальних жінок, як вони, а не порівнювати себе з недосяжними стандартами краси, які нам вбивали в голови з дитинства, щоб ми зараз боролися з природою і самі із собою заради задоволення суспільного его. Чим більше ми підтримуватимемо ці стереотипи, тим некомфортніше нам і нашим дітям житиметься на цій планеті в майбутньому!

P.S. Я не маю на мені ніяким чином образити таку літературу. 

Але, якщо цю літературу читатиме, наприклад, дівчинка-підліток, то вона може подумати, що ця «ідеальність» головних героїнь – це норма і буде прагнути до цієї «ідеальності» всіма можливими і часто неможливими способами.

Закінчення інсайту.

Можете ділитися своїми думками, бо я щиро сподіваюся, що не одна така! Якщо ж одна – теж нічого страшного – кожна думка має право на існуванняJ