Знижка на емоційний роман!
Вітаю, любі читачки і читачі!
Сьогодні діє знижка на мій бестселер у передплаті «Сорок тижнів з колишнім»! Запрошую скористатися нагодою для покупки за вигідною ціною!
Уривок:
— Мені потрібен спадкоємець.
— І ти прийшов до мене, своєї колишньої дружини, щоб це сказати?
— Я прийшов попросити. Народи мені дитину.
Наш шлюб з Орестом Римаруком, племінником будівельного магната і його ймовірним спадкоємцем, був поганою ідеєю. Ми зустрічалися три роки, прожили разом ще чотири. І вже п'ять років ми окремо. П'ять років! П'ять довбаних років окремо, а зараз він стоїть у моєму кабінеті і просить народити йому дитину!
— Ти з'їхав з глузду? Перестань верзти дурниці і йди звідси, доки я тебе чимось не вдарила! У мене й без тебе важкий день, не роби його ще гіршим.
— Важкий день… І ти дуже нервова, — він складає руки на грудях і задумано потирає підборіддя. — Місячні?
Я прицільно на нього дивлюся й розумію, що він не втратив дар читати знаки мого тіла. Чую:
— Отже, я вчасно зайшов. Якщо зараз місячні, через два тижні ми могли б спробувати зробити дитину…
Його інтонація серйозна, й це стає останньою краплею, я спалахую.
— Що ти взагалі верзеш? — Підходжу і несильно вдаряю його кулаком у груди. — Ти не хотів дітей. Ти. Не. Хотів. Дітей. Навіть коли я просила! Йди до біса! — Вдаряю ще раз, вже обома кулаками.
Він раптом ловить мої зап'ястя й тримає міцно біля самих грудей. Вириваюсь, але де там! Мій колишній чоловік куди сильніший. Здається, навіть сильніший, ніж раніше.
Світ завмирає, коли підводжу погляд на його лице. Скільки ж часу минуло відтоді, як ми були так близько! Тоді в його карих очах вічно стрибали смішинки й горів молодечий азарт, зараз бачу твердість намірів і вчинків. Піджак висів на його худорлявих плечах, а тепер туго обтягує, тріщить по швах. І в темно-каштановому волоссі одна… дві… цілий жмуток сивих волосинок!
— Не піду, — серйозно каже він і міцніше стискає мої зап'ястя. — Вислухай мене.
Орест не відпускає моїх зап'ясть, але й не робить боляче. У його пальцях — міць, сила. Посмикавшись, я затихаю, бо більше нічого вдіяти.
— Говори швидко, — шиплю роздратовано. — У мене за п'ятнадцять хвилин клієнтка.
Він опускає наші руки, але зап'ясть моїх не відпускає. Блукає поглядом по моєму обличчю, говорячи:
— Ти така ж прекрасна, як раніше.
— Хіба? А коли ми розлучалися, ти казав, що я відьма й істеричка.
— Я говорив зі зла. — Він заплющує очі, робить глибокий вдих. — Ти справді трохи відьма. Й істерик тоді в тебе було забагато. Але це не змінює того факту, що ти прекрасна.
— Не підлещуйся. Пояснюй, що збирався, і йди собі.
— Власне, тут нічого пояснювати. Я хочу стати батьком.
А також читайте мої книги в процесі:
✨️ «Бійся»
***
Більше новин від мене і спілкування у моєму телеграм-каналі.
Фото, роздуми, відео та цікава інформація про творчість — на моїй сторінці в інстаграмі.
Уривки з романів, можливість зворотного зв'язку — на моїй сторінці в фейсбуці.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже чуттєва,життєва історія кохання Прочитала двічі.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати