Додано

15.04.26 10:01:45

Скоро фінал!

Ось-ось закінчу публікацію свого роману-антиутопії "Мегаполіс".

Історія варта уваги і вже отримала купу схвальних відгуків від моїх бета-читачів, до моменту публікації.

Чи зможе Ніна стати щасливою? Чи буде вона в бажаних стосунках? Чи поверне своє право бути достойною мешканкою мегаполіса? ДУЖЕ СКОРО ви про це дізнаєтеся.

https://booknet.ua/book/megapols-b451203

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Лана Сетман

15.04.2026, 13:09:44

Вітаю з фіналом вашої праці.

Лексін Маршал

15.04.2026, 13:22:18

Лана Сетман, ну ще не зовсім фінал) подальша праця теж буде)

Василенко Сергій

15.04.2026, 10:02:37

Вітаю з фіналом

Показати 2 відповіді

Василенко Сергій

15.04.2026, 11:20:49

Лексін Маршал, ❤️❤️❤️

Олена Ранцева

15.04.2026, 10:16:40

Вітаю ❤️

Лексін Маршал

15.04.2026, 10:17:05

Олена Ранцева, Дякую)

Анна Стоун

15.04.2026, 10:02:21

❤️❤️❤️

Лексін Маршал

15.04.2026, 10:02:56

Анна Стоун, ❤️❤️❤️

Лексін Маршал

130

відслідковують

Інші блоги

Еллі Мун

⭐️❤️ Мелодія кохання ❤️⭐️

"Кохання — це мелодія, яку душі пам'ятають навіть крізь час" Мелодія кохання звучить не в словах, а між ними. Вона народжується в тихому погляді,

Вікторія Вецька

Знижка та передплата ✨

Доброго дня, мої хороші! ❤️ Сьогодні одразу дві чудові новини! ? Стартувала передплата на мою новинку «Таємний син боса», а також лише сьогодні діє знижка 25% на роман «Ризикувати серцем». «Таємний

Kvitka Teya

Час коли руйнуються стіни самотності

Нова глава «Рецептів щасливих помилок»: Коли руйнуються стіни самотності... Вітаю, мої любі читачі! На платформі з'явилася довгоочікувана 12-та глава, і вона вийшла неймовірно затишною, але водночас емоційно

Олена Мисак

Анонс

Завтра виходить новий розділ. Хочу вас трохи заінтригувати. Вона застигла. Її серце калатало об мої груди так часто, наче збиралося пробити ребра, але в очах замість смертельного жаху спалахнула така зухвалість, що я аж

Ксенія Кова

Одразу два нові розділи ;)

– І як? Вони... тобі сподобались? – з надією запитує він, роблячи крок ближче. – Нормальні, – сухо, майже байдуже відповідає Сем, відводячи погляд убік. – Звичайні квіти. Поруч лунає голосне, єхидне