Додано
14.04.26 18:56:46
Усім привіт ! Щиро буду вдячна за ваші поради
Привіт! Мене звати Марія Таріна, і я нарешті вирішила офіційно вступити на територію, де слова мають найбільшу вагу. Це водночас захопливо і трохи лячно — виносити свої думки та сюжети на екран ноутбука, знаючи, що скоро їх побачать сотні очей. Але зараз я не про тексти — я про досвід.
Кажуть, що кожен письменник проходить через свої пастки: білий аркуш, сумніви у героях або нескінченні правки одного й того самого абзацу. Я тільки на старті, і мені дуже цікаво почути тих, хто вже пройшов цей шлях чи йде ним поруч, яку одну пораду ви б дали собі на початку творчого шляху?
Марія Таріна
362
відслідковують
Інші блоги
Вітаю всіх вас)) І щиро дякую, обіймаю і цілую))) Цього недільного ранку у мене є привід порадіти за себе)) І свою книгу Вибір Місандеї це моя перша дитинка))) Вона має свої приємні успіхи))) І все це завдяки Вам❤️❤️❤️))) І
Правильно! Відкривати ноутбук і йти з’ясовувати стосунки з власними героями. ☺️ Бо поки всі сплять, у моїй голові Яромир уже щось утнув, а Маша знову виводить його з рівноваги. І сюжет наполегливо вимагає продовження
Вітаю)) Не мала Леся клопоту завершено. Зло подолано, чиїсь плани порушено, а чиїсь навпаки)) Коли колишній дістає так, що й похід вночі на кладовище здається не надто страшною прогулянкою, мабуть все-таки
Після жорстокого нападу на Емільєна сімом аристократичним студентам доведеться назавжди запам’ятати просте правило: не варто чіпати фамільяра темного мага. Максимус де Вега приходить надто пізно, щоб запобігти
«Не тобі, ельфе, мене судити!..» У похмурих підземеллях, де кожен крок відлунює болем і смертю, Каліда робить свій вибір. Вона дарує свободу пораненому ельфу, але звичайне торкання перетворює визволення на небезпечну
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтиспочатку завершувати, а потім публікувати: тому що коли приходиш на нову платформу або починаєш писати щось інакше, ніж раніше, бачиш не той фідбек який очікував, починаєш розхолоджуватися, і книга страждає. А вже коли все готово, легше "відпустити в люди" одну книгу і працювати над іншою)
Вень Чжулун, Ваш коментар надзвичайно цінний,тому що я вже який раз думаю про те,що варто все ж випускати закінчену книгу
Бо і сама люблю читати уже завершений твір))
Очікування мене зʼїдає )
Працювати кожен день. Не зупинятися, поки не завершено. Шукати як краще, але мати в собі сили в якісь момент просто йти далі. Якщо що, це собі так весь час кажу)
Вадим Сухобрус, Дякую за ваш коментар ❤️
❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати