Вітаю, друзі!

Новий розділ уже на сайті! 

За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels

Рубрика “Ну, нарешті!” продовжується) Кажіть чесно: хто чекав на це?

– Я не…

– Пий, інакше знову вижену. У мене паршивий настрій, Торнтоне. Будь гарним хлопчиком сьогодні.

Джиму не подобався її тон, та він тепер принаймні розумів причину цього настрою. Хоч і засуджував її зрив на нього. Детектив потягнувся до келиха, випивши вміст, а тоді скривився.

– Що, не любиш просекко?

– Ненавиджу.

– Я теж, – реготнула вона. – Та до бару довго плестися.

Вівіка спостерігала за виразом його обличчя і тим куди спрямований його погляд. Він навіть не намагався приховати намірів, але продовжував вагатись. Чому? Бо вона відштовхне? І що з того? Принаймні він знатиме напевне, що не має шансів. Однак, якщо не відштовхне? Тоді він матиме шанс…Шанс на що? Вівіка неодноразово підкреслювала, що не бажає стосунків. Отже, це буде щось на одну ніч. Це геть не в стилі Джима, він цього не хоче. Але він страшенно хоче її, прямо зараз, забуваючи про все на світі. Він страшенно жадав відчути її губи на своїх, тепло і гнучкість її тіла у своїх руках. 

Джим не знав коли підняв її за стегна і посадив на поручень сходів, опинившись між її ногами. Він цілував її жадібно, гаряче, відчуваючи як згорає від нетерпіння. Складно було пригадати, коли він був таким збудженим, що це засліпило його, змушуючи втратити відчуття часу, простору і рамок пристойності. Здавалось, що такого з ним ще не бувало. Він не звик втрачати голову.

У книги є плейлист, тож запрошую до прослуховування)

⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘
 

Цикл книг “Aeternum Confrontation” можна читати окремо!

(Обкладинки клікабельні)

Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨

❣️Мій інстаграм

❣️Мій фейсбук

❣️Мій пінтерест

❣️Мій тредс 

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️