Між виснаженням і натхненням

Я трохи зникла з цього простору історій. І чесно — не тому, що не було про що писати. Просто довгий час не знаходилось внутрішнього ресурсу, щоб це оформити в слова.

За цей період багато чого змінилося. Мій коханий досі на службі. Його стан не критичний, але повноцінно відновитися він не може — банально через відсутність нормального сну і спокою. Ми тримаємося, як виходить, і це зараз головне.

Щодо мене — я в процесі. Отримую професійну допомогу, намагаюся стабілізувати свій стан і поступово повертатися до життя. Є дні, коли я функціоную більш-менш нормально, а є такі, після яких відчуваю себе повністю виснаженою. Але це вже не виглядає як точка без виходу.

Із хорошого: 8 днів тому я зробила лазерну корекцію зору. Це була одна з тих речей, які довго відкладалися, а тепер раптом стали можливими. Зараз буквально вчуся дивитися на світ по-новому — і це не метафора.

Сьогодні сталося ще дещо несподіване — повернулося бажання писати. Не те звичне, пов’язане з моєю історією про перевертнів. До неї я поки не готова повертатися: занадто багато особистого і прив’язаного до періоду життя, який для мене став переломним.

Але з’явилася інша ідея. Вона прийшла через сон — дивний, деталізований, з атмосферою, яка не відпускає. Я хочу розповісти вам про нього в наступному дописі.

І ще хочу попросити: коли я це зроблю, поділіться своїми відчуттями і думками. Мені важливо зрозуміти, чи відгукується вам цей новий напрямок.