Мене змушує повірити в персонажа його чесність - не ідеальність, а саме слабкості, сумніви й внутрішні конфлікти. Коли герой робить помилки, але має зрозумілу мотивацію і змінюється - тоді він стає справжнім!❤️
Лариса, Повністю з тобою згодна.❤️
Саме недосконалість робить героя живим – коли він помиляється, сумнівається, спотикається, але все одно рухається вперед. У такі моменти персонаж перестає бути вигаданим і стає справжнім, бо ми впізнаємо в ньому себе ❤️
Є такі моменти коли сюжет веде тебе, а не ти сюжет. У мене було таке що в голові план був один, а тоді ти вбиваєш героя який не мав помирати. Коли тут мала бути романтична сцена, в натомість герої сваряться. Прикладів насправді багато. Але так мені здається навіть цікавіше і для самого автора.
Лі Міллер, Так, це правда. Коли сюжет починає вести автора – це знак, що історія дозріла. Вона вже не конструктор, а жива структура, яка сама обирає, куди рухатися. І найцікавіше те, що саме ці непередбачувані моменти найчастіше стають ключовими.❤️
✨Доброго дня, творча й читацька родино!✨ Чотири нових розділи “Між двома подихами” вже опубліковано. Але спочатку — подяка. ⚜️ Хочу подякувати талановитій авторці Лекса Т. Кюро за рекомендацію
Частинка з «Усе веде до нього». Запрошую до прочитання!) Коли я знову розплющила очі, навколо панувала абсолютна тиша. Переді мною простягався нескінченний чорний простір без стін, без вікон, без дверей. Чорна
Всім привіт! Хочу подітися візуалом до книги Ти лише моя. Оновлення кожного дня після 00:00. Трохи про мої творчі плани. Вже хочу дописати одну розпочату книгу та почати іншу. Мені дуже цікава ваша думка. Що вам
(Дякую за це чудове зображення мою читачку під ніком Marina) – З вами все гаразд? – знову пролунав його голос, і я спіймала себе на думці, що він досить приємний. – Можна мені води? – попросила я, щосили намагаючись
Поки ви в очікуванні продовження дилогії, я нагадаю, що на моїй сторінці є два безкоштовні романи (Ел, Життя після ). Хто ще не читав, запрошую! Але цей блог присвячую своїй короткій прозі. Деякі колеги називають мене
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМене змушує повірити в персонажа його чесність - не ідеальність, а саме слабкості, сумніви й внутрішні конфлікти. Коли герой робить помилки, але має зрозумілу мотивацію і змінюється - тоді він стає справжнім!❤️
Лариса, Повністю з тобою згодна.❤️
Саме недосконалість робить героя живим – коли він помиляється, сумнівається, спотикається, але все одно рухається вперед. У такі моменти персонаж перестає бути вигаданим і стає справжнім, бо ми впізнаємо в ньому себе ❤️
Є такі моменти коли сюжет веде тебе, а не ти сюжет. У мене було таке що в голові план був один, а тоді ти вбиваєш героя який не мав помирати. Коли тут мала бути романтична сцена, в натомість герої сваряться. Прикладів насправді багато. Але так мені здається навіть цікавіше і для самого автора.
Лі Міллер, Так, це правда. Коли сюжет починає вести автора – це знак, що історія дозріла. Вона вже не конструктор, а жива структура, яка сама обирає, куди рухатися. І найцікавіше те, що саме ці непередбачувані моменти найчастіше стають ключовими.❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати