Емоційне оновлення

— Але ж ти кохаєш мене, крихітко, — крадькома подивився на мене Захар і посміхнувся тією своєю зухвалою, хтивою усмішкою.
— Дуже! — погодилась я і задивилась на його профіль. Я дійсно його дуже кохаю. Так сильно, що іноді страшно стає.
— Краще скажи мені, ти про мене думала вночі? Ти якось знімала напругу? — запитав він раптом, голос став нижчим, грайливішим.
— Боже, Захаре! Нащо ти таке питаєш? — я почервоніла ще більше, коли згадала, як важко мені було без нього.
— А, знаю… ви, дівчата, ходите в душ і щось там зі шлангом з водою робите, — знову хтиво посміхнувся він і його рука повільно поповзла мені під спідницю, пальці ковзнули по внутрішній стороні стегна.
— Захаре! — я швидко скинула його руку.
— Що? Я вгадав? Ти робила це, коли про мене думала? — знов його зухвала посмішка, очі блищать.
— Краще веди машину! — фиркнула я, бо я не збиралася відповідати на це питання.
Захар якраз заїхав у двір.
— Ми вже приїхали! Я хочу відповідь почути! — припаркував він машину, заглушив мотор і повернувся до мене всім тілом. — Ну то як?
— Я не збираюсь відповідати на ці недоречні питання! — фиркнула я, вийшла з машини і швидким кроком дійшла до під’їзду. Піднялася на поверх. Захар наздогнав мене, коли я вже витягала ключі з сумочки і збиралася відкрити двері.
Я відчула його велику долоню на своїй сідниці, а потім його груди притиснулися до моєї спини. Він сильно стиснув мою сідницю. Це було так інтимно, так владно.
— Захаре…
— Відкривай скоріше двері, крихітко. Хочу з тобою подискутувати… — хрипло прошепотів він мені на вухо так, що в мене мурашки пішли по спині, а внизу живота з’явилася приємна тяжкість.

Чекаю з нетерпінням ваших вражень в коментарях❤️

Голий сусід увірвався до моєї квартири — високий, накачаний, з хтивою усмішкою і рукою, яка ледь прикриває те, від чого я не можу відвести погляд.
Він дивився на мене так, ніби вже знав, як я стогнатиму його ім’я. Але тут у двері подзвонив мій бойфренд. Довелось сусіда ховати в шафі як коханця. Класика жанру? Так.

ПОСИЛАННЯ