– Чи ти, моя люба, все ще чекаєш на велике та чисте кохання, і принца на единорозі? – з їдким сарказмом перепитав Віктор і поблажливо подивився на мене.

– Ні… звісно, але я б хотіла хоча повагу до себе і вірність. Невже це так багато? – перепитала я, знизав плечима.

– Так, в твоєму випадку, ти не мала б обирати – а я не повинен бігати за тобою. Вже те що я даю тобі другий шанс багато про що говорить. Я можу відзначити твій розум, талант і досвід в лікарстві, і травництві, і знанні артефактів, і багато ще в чому. Ти гарна, але звісно б похудати було б не зайвим, і саме головне… Ти з поважного, древнього, чистого роду. Зараз лібералізм квітне буйним квітом і вже багато родів спаскудили свій цінний генофонд брудними союзами, – додав, після паузи Віктор і гидливо поморщився, згадав  про «брудні» союзи.

----------------------

Посилання на книгу: https://booknet.ua/book/zhivii-metal-proklyattya-kril-b447512