До зустрічі в наступному житті

Любі читачі!

У мене на сторінці триває публікація дуже емоційного роману 

“До зустрічі в наступному житті”

Ми вже майже на фінішній прямій – залишилося чотири розділи й епілог. Приєднуйтесь!

– Але ж він не кохає тебе!

– Звідки ти знаєш? Якби я була йому байдужа, то він не став би одружуватися зі мною. Може, за ці місяці розлуки він зрозумів, що сумує. Я хочу бути з ним, він мені дуже потрібен.

– А я? Як мені жити далі? Я ж без тебе не зможу!

– Я не знаю… Повір, мені дуже боляче від того, що завдаю тобі болю. Якби я могла, я взяла б його на себе. Ти дуже добрий. Я дуже дорожу тобою і безмежно вдячна за все. Але я кохаю Кирила. Будь ласка, зрозумій мене, якщо любиш!

– Так, я все розумію…

Він підвівся з дивана й попрямував до виходу. У дверях зупинився й обернувся.

– Але коли ми зустрінемося в наступному житті, пообіцяй, що обереш мене.

– У наступному житті – обов’язково!

Він буркнув під ніс: «Прощавай» – і вийшов із кімнати.

* * *

– Я кохав Таню, – каже він приглушено, з надривом у голосі. – Нікого більше не кохав так, як її. Дурень був, повірив другові майже на слово. Це зараз раз – і відправив спеціалістам, а ті відразу встановили справжність фотографій. А тоді все було складніше. Чи мені так здавалося? Та й на думку не спадало, що близькі можуть мене обманути. Коли дізнався правду, було пізно. Я на той час уже одружився, старша донька народилася. Та я й припустити не міг, що Таня не зробила аборту! Я ж сам її туди привіз. Якби я тільки знав! Я б примчав до неї навколішки випрошувати прощення.

Він знову прикриває очі рукою і тре їх.

Я готував себе до агресивної зустрічі й звинувачень у самозванстві. Боявся, що мене виставлять, навіть не дочитавши листа. Ще б пак – якийсь голодранець явився претендувати на лаври спадкоємця імперії. Але на обличчі цього чоловіка я читаю жаль, каяття, гіркоту й біль. Він явно приголомшений, хоч і намагається не подати знаку. І маму він, здається, справді кохав.

 

Вітаю всіх читачів, хто сьогодні святкує Великдень або Вербну неділю! Бажаю миру, добра, світлої надії, душевного тепла та злагоди в кожній родині.

 

 

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Кі Цуне
05.04.2026, 21:52:14

♥️♥️♥️

avatar
Щастя
05.04.2026, 21:52:00

❣️❤️❣️

avatar
Соланж Седу
05.04.2026, 21:26:52

❤️❤️❤️

avatar
Оксана Морус
05.04.2026, 20:57:47

І вас зі святом.♥️♥️♥️
Дякую ❤️❤️♥️

avatar
Светлана
05.04.2026, 20:55:51

❤️❤️❤️

avatar
Svetlana Zhibort
05.04.2026, 20:47:04

❤️

Дякую за цікаву історію

Інші блоги
Сюрприз для батьків...
Повільно підводжуся, намагаючись прикрити руками живіт. Мама блідне, переводячи погляд із чоловіка на мене, і її очі розширюються від жаху, коли вона усвідомлює те, що батько вже побачив. — Це що таке?! — він робить
Також потрібен зворотній зв'язок
Вітаю! ฅ⁠^⁠•⁠ﻌ⁠•⁠^⁠ฅ Мені дуже цікава думка моїх читачів, що читали "Леді замку Саммерфелл". Цікаво, звичайно, усе: коми, текст, атмосфера тексту (не сильно душить описами, чи може їх, навпаки, мало). Але
Герої, що заслуговують на Оскар: Новий Сезон ч.2
Вітаю у другій частині нашого літературного сезону! Якщо у першій главі ми говорили про незламність, то сьогодні час вивести на сцену тих, хто бере хаос під контроль, додає йому дрібку сарказму, аромату кави або палкої сміливості. Ці
Післясмак від книги «смертельний досвід 18+»
Вітаю спільното, Вперше знаходжусь, мʼяко кажучи в трансі від прочитаного, і саме тому не можу промовчати.... Прочитала повністю твір автора Іван Павелко "Смертельний досвід 18+" https://booknet.ua/book/smertelnii-dosvd-b450442і
На Амазоні платно, а тут безкоштовно!
Для українців доступна безкоштовна україномовна версія мого роману-антиутопії "Мегаполіс". Кожного дня додаю розділ. Фінал не змусить себе чекати! https://booknet.ua/book/megapols-b451203
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше