Любі читачі!

У мене на сторінці триває публікація дуже емоційного роману 

“До зустрічі в наступному житті”. 

Ми вже майже на фінішній прямій – залишилося чотири розділи й епілог. Приєднуйтесь!

– Але ж він не кохає тебе!

– Звідки ти знаєш? Якби я була йому байдужа, то він не став би одружуватися зі мною. Може, за ці місяці розлуки він зрозумів, що сумує. Я хочу бути з ним, він мені дуже потрібен.

– А я? Як мені жити далі? Я ж без тебе не зможу!

– Я не знаю… Повір, мені дуже боляче від того, що завдаю тобі болю. Якби я могла, я взяла б його на себе. Ти дуже добрий. Я дуже дорожу тобою і безмежно вдячна за все. Але я кохаю Кирила. Будь ласка, зрозумій мене, якщо любиш!

– Так, я все розумію…

Він підвівся з дивана й попрямував до виходу. У дверях зупинився й обернувся.

– Але коли ми зустрінемося в наступному житті, пообіцяй, що обереш мене.

– У наступному житті – обов’язково!

Він буркнув під ніс: «Прощавай» – і вийшов із кімнати.

* * *

– Я кохав Таню, – каже він приглушено, з надривом у голосі. – Нікого більше не кохав так, як її. Дурень був, повірив другові майже на слово. Це зараз раз – і відправив спеціалістам, а ті відразу встановили справжність фотографій. А тоді все було складніше. Чи мені так здавалося? Та й на думку не спадало, що близькі можуть мене обманути. Коли дізнався правду, було пізно. Я на той час уже одружився, старша донька народилася. Та я й припустити не міг, що Таня не зробила аборту! Я ж сам її туди привіз. Якби я тільки знав! Я б примчав до неї навколішки випрошувати прощення.

Він знову прикриває очі рукою і тре їх.

Я готував себе до агресивної зустрічі й звинувачень у самозванстві. Боявся, що мене виставлять, навіть не дочитавши листа. Ще б пак – якийсь голодранець явився претендувати на лаври спадкоємця імперії. Але на обличчі цього чоловіка я читаю жаль, каяття, гіркоту й біль. Він явно приголомшений, хоч і намагається не подати знаку. І маму він, здається, справді кохав.

Вітаю всіх читачів, хто сьогодні святкує Великдень або Вербну неділю! Бажаю миру, добра, світлої надії, душевного тепла та злагоди в кожній родині.