Ви теж це помічали?
Він — червоний прапор.
Вона — ходяча катастрофа.
І ми… читаємо це до 3 ночі.
Чому так?
Бо «правильне кохання» — спокійне.
Але «неправильне» — змушує відчувати.
Страх. Напругу. Бажання. Злість. Пристрасть.
Ми не хочемо ідеальних героїв.
Ми хочемо тих, хто ламає, але не відпускає.
Тих, поруч із ким небезпечно.
І саме тому — неможливо відірватися.
Напишіть в коментарях, з якою книгою відчували це ..
Ви обераєте спокій … чи того, хто зводить з розуму?
Зараз це все описується в моїй новій історії - Я купив тебе.
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧитаю про поганців у книгах, щоб не було тяжіння у житті)
Треба насичуватися літературними гойдалками
Я думаю, що автори ще створюють героїв, виходячи з власного темпераменту чи уподобань. Тому цікаво читати різних авторів піж різний настрій.
Валентина Бродська, Це правда.
Думаю, кожен герой — це частинка автора: його страхи, сила, слабкості й навіть те, ким він сам хотів би бути або ніколи не стане. Тому й виходить, що під різний настрій тягне до різних історій і персонажів.
Ви молодець
Польський Саша, Дякую, мені дуже приємно.
Вчора хотілося читати про поганця, в сьогодні - про нормального адекватного чоловіка. Спокійні хлопці теж можуть бути харизматичними, палкими та розумними.
Їм не потрібно завойовувати кожну жінку, щоб довести наскільки він харизматичний.
Це стосується і спокійних, розсудливих дівчат. Про них теж цікаво читати.
Бо не всім бути поганцями чи стервами, невинними героїнями та жорстокими героями.
Проте кожен з нас вибирає те, чого йому хочеться.
Ісса Белла, Дуже мудрі слова. І справді — харизма не завжди в бунтарстві. Спокійні, розсудливі герої можуть бути не менш глибокими, сильними й палкими, просто їхня сила — тиха, але від того не менш приваблива.
У кожного свій настрій і свої історії, до яких тягнеться серце… І це прекрасно, що література дає нам такий вибір.
Життя таке нудне, що в книзі обов'язково хочеться чогось не передбачуваного, гострого та гарячого. Погані хлопці в романах зазвичай неймовірно харизматичні, розумні та палкі, а гарні хлопчики... Нехай сумують десь в тіні справжніх демонів пристрасті)
Зодча Тіней, Ох, як же влучно сказано! Погані хлопці справді мають особливу пристрасть — небезпечну, притягальну і трохи божевільну…
Як же влучно ви описали цей стан! Читаючи ваш пост, я одразу згадала "Майбутній мій". Для мене це не просто книга — це була моя перша історія на платформі, з якої все почалося.
Тоді я буквально «проковтнула» її, перечитувала без зупину, бо вона дарувала ті самі «неправильні», але такі живі емоції: трепет, напругу, страх і нестримне бажання дізнатися, що далі. Зараз я вже інша, і сприймаю сюжет інакше, але та перша іскра нікуди не зникла.
Саме такі герої — складні, неідеальні, іноді навіть небезпечні — змушують серце битися швидше. Бо в реальному житті ми шукаємо спокою, а в книгах хочемо відчути цей вогонь, який зводить з розуму. Дякую за ці спогади!
Ася Рей, Це неймовірно цінно — читати, як історія стає частиною чийогось шляху.
А тому що такі книги дають емоційні гойдалки і дофамін, на це підсідаєш
Так само як до того як суспільство дало дозвіл на відверту літературу, люди сиділи на творах з кліфхенгерами в кожному розділі ("ой, зараз їм всім капець") і кайфували коли все таки вирішувалось)
Вень Чжулун, Саме ці емоційні гойдалки й тримають до останньої сторінки. Ми ніби знаємо, що все вирішиться, але все одно проживаємо кожен момент разом із героями — і в цьому весь кайф.
У житті я обрала правильно. Того спокійного, хорошого чоловіка і тата. А романи це однозначно на межі!!!
Марі Блум, Абсолютно Вас розумію. У житті ми обираємо стабільність і спокій, а в книгах дозволяємо собі відчути емоції на межі.
Звичайно, що всі мислять правильно та мріють про стабільність і впевненість у відносинах. Але у житті нам завжди чогось не вистачає...Тому коли трапляються такі собі червоні прапорці, то жінка запалюється мов сірничок✨️❣️✨️❣️✨️❣️ А якщо все ж у житті знайшовся спокій, то у думках всеодно десь далеко ховаються ті самі бажання...
Яна Тарасевич, Це звичайна примітивна біологія (лімбічна система антропа): жінка спарюється з агресивним кавалком адреналіну. Який здатен спарюватись з ким завгодно! Але не здатен сім'ю годувати. Тому тихий і надійний каблук, якому дітлахів довірити можна, плюс гарем мерзотних коханців-тварюк --- одвічна ціль самичок антропа. Розумійте свою цільову аудитирію на рівні нерофізіології і бестселлер вам гарантовано.
Дійсно, у житті таке часто трапляється...
Ларія Ковальська, Так… і, мабуть, саме тому це так чіпляє.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати