Інколи натхнення поглинає з головою, і ти не можеш зупинитися, а інколи не вдається написати жодного рядка - наче в голові перемішалися всі літери. І ти намагаєшся знайти, вловити ту саму хвилю.
Я, насправді, зараз маю трохи важкий період у написані. Але книгу дописати треба, бо то вже затягнулось... і не знаю чи мені гірше від того, що я не можу продовжити писати, чи від того, що вона вже стільки часу недописана.. Тож особисто я зараз просто трошки змушую себе сідати і братись за текст) так, багато хто може сказати, що це не зовсім окей.. але в більшості випадків мені просто треба змусити себе сісти, і почати з будь чого - пропис ліній, арок, окремих розділів.. а далі вже починає йти як по маслу)
Ну і основний феномен, який я чула вже не від одного автора))) якщо сіла і написала величезну частину тексту - готуйся.. наступні пару днів ти точно не зможеш за цю нещасну книгу сісти))))
«Не тобі, ельфе, мене судити!..» У похмурих підземеллях, де кожен крок відлунює болем і смертю, Каліда робить свій вибір. Вона дарує свободу пораненому ельфу, але звичайне торкання перетворює визволення на небезпечну
Правильно! Відкривати ноутбук і йти з’ясовувати стосунки з власними героями. ☺️ Бо поки всі сплять, у моїй голові Яромир уже щось утнув, а Маша знову виводить його з рівноваги. І сюжет наполегливо вимагає продовження
Умови: 1. Пишемо короткий текст десь на сторінку ( це 1800-2000 символів) Якщо більше - не страшно, просто вам більше роботи. 2. Жанр - будь-який, хепіенд чи ні - на ваш розсуд. 3. Розміщуємо текст на своїй сторінці, додаємо зображення. 4.
Привіт, мої любі Спокусники! Новий гарячий розділ вже на сайті “Не такий ти й святий” 18+ Мені кортіло на неї накинутися в машині, в ліфті, і, якщо чесно, я й досі не знаю, як я тримав себе в руках. 18+ Щоб посмакувати
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Оновлення вже у ваших книжечках ;) —Ксю... ти знаєш... Ти найкраще, що зі мною сталося. Усі ці роки я не міг викинути з голови ту єдину ніч. Шукав тебе у тому закладі, як пацан. А ти зникла навіть
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ, насправді, зараз маю трохи важкий період у написані. Але книгу дописати треба, бо то вже затягнулось... і не знаю чи мені гірше від того, що я не можу продовжити писати, чи від того, що вона вже стільки часу недописана.. Тож особисто я зараз просто трошки змушую себе сідати і братись за текст) так, багато хто може сказати, що це не зовсім окей.. але в більшості випадків мені просто треба змусити себе сісти, і почати з будь чого - пропис ліній, арок, окремих розділів.. а далі вже починає йти як по маслу)
Ну і основний феномен, який я чула вже не від одного автора))) якщо сіла і написала величезну частину тексту - готуйся.. наступні пару днів ти точно не зможеш за цю нещасну книгу сісти))))
Лія Світова, Дякую❤️
Іноді достатньо одного погляду, фрази чи випадкової сцени, щоб усередині щось клацнуло.
Натхнення любить прості речі – і саме в цьому його магія❤️❤️❤️
Natalia Shevchuk, ♥️♥️♥️
❣️❣️❣️
Ромул Шерідан, ♥️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати