Починаю писати нову книгу. Сподіваюсь буде цікаво.

   Моя історія почалася не з тріумфу, і точно не з надії. Вона почалася вночі — на холодному ритуальному камені. Приємно, правда? Хочеться одразу закутатися в ковдру та попити чаю, але ні, замість цього лежу тут і відчуваю, як мене майже вбивають.

   Поруч лежала моя зведена сестра Міріелла. Міцно тримала мене за руку й повторювала одну й ту саму фразу, як заїжджена платівка:

   — Скоро все це скінчиться для тебе… і нарешті розпочнеться для мене.

   Чудово. Здається, я потрапила у фантастичну версію сімейних свят. Намагалася вирвати руку з її хватки, але тіло чомусь відмовлялося слухатися. Дивна слабкість розтікалася по мені, і я вже майже повірила, що моє тіло вирішило «співпрацювати» з отрутою. Так-так, напевно, мене напоїли якимось зіллям. І що ж? Я сама винна — занадто безтурботна, щоб перевіряти їжу. Далі буде ще веселіше, обіцяю.

   Все через ту кляту новину: мачуха нарешті дозволила мені поїхати на навчання до Академії Чистої Аркани. І, звісно, без участі моєї улюбленої тітоньки Дамірани тут точно не обійшлося — вона трохи натиснула на мачуху, і та, як завжди, не змогла встояти.

   Настільки захопилася підготовкою, що втратила пильність. Чудово. Всі ці ритуали, закляття, тренування… і ось результат: лежу тут, наче гарний експонат для магічного музею «Не роби цього вдома».

   І, знаєте що? Дивна думка все одно прокралася у мою голову: добре, що обрали мене, а не молодших сестер. Хоч хтось із нас виніс користь, так би мовити.

   Напевно, варто було почати цю історію не зі сцени власної «жахливої загибелі», а з того моменту, коли все почало йти не так. Ну що ж, спробуємо ще раз. З самого початку, поки мій сарказм ще живий і може витримати таке розповідати.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Olena
30.03.2026, 21:42:26

Клас! Успіхів і натхнення вам!

Інші блоги
Гарна знижечка та новина!
СВІТЛА ДЛЯ ТЕМНОГО Їхній роман був пристрасним і коротким, але його фінал став для неї боліснішим за всі попередні випробування. Коханий загинув, залишивши її саму з дитиною на руках. Майже через три роки доля дарує
Все ще попереду?
Попри ту невидиму війну, яку ми з Тараханом щодня ведемо в їдальні, моя присутність у замку приносить свої плоди там, де це найважливіше — Паула змінюється на очах. Та тендітна, змучена страхами жінка, яку я побачила у свій
Серед чужих зірок — початок нової історії
«Серед чужих зірок» — початок нової космічної історії Що б ви зробили, якби заснули у своєму світі, а прокинулися тоді, коли все знайоме вже давно зникло? Андрію Погорільцю п’ятдесят сім. Він не військовий герой,
Цей вечір нікого не залишить байдужим!
Ден усміхнувся й хотів щось відповісти, але раптом його погляд ковзнув кудись за моє плече. Я помітила, як стискається щелепа Дена, і обережно простежила за тим, куди він дивиться. Спочатку побачила високого чоловіка похилого
Ми на першому місці в «бестселерах»!✨
Немає слів,одні емоції! Дякую вам,мої найкращі читачі,за таку шалену віддачу до "Ніколи не цілуй не того» Безмежно вдячна вам за любов до цієї історії.Саме завдяки вашій підтримці історія Марата та Аліни злетіла на
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше