Дівчата, і, здається, навіть хлопці, ну що. Мені потрібна ваша чесна і безжальна думка про «Мій найправильніший гріх».

Як вам історія зараз?
Хто ваш улюбленець?
Хто бісить?
І головне - чому саме?

Мені дуже цікаво, як ви зараз бачите героїв.
Хто вас чіпляє до мурах?
Кого хочеться виправдати всупереч усьому?
А кого - струсити за плечі й сказати: “ти взагалі нормальний/нормальна?!”

І тепер найнебезпечніше.

У мене в голові є дві розв’язки цієї історії.
Дві.
І, чорт забирай, обидві мені подобаються настільки, що я поки не можу обрати одну.

Тому я всерйоз думаю над такою ідеєю:
у певній точці роман може розділитися на дві гілки.
Тобто буде канонічна версія, а ще - окрема книга циклу з альтернативним розвитком подій від певної глави.

По суті:
одні й ті самі герої,
одна й та сама точка вибору,
і два різні шляхи, два різні фінали, дві різні емоційні катастрофи.

Як вам така ідея?
Ви б читали обидві гілки?
Чи для вас у такої історії має бути тільки один фінал — без запасного серця, без іншого шансу, без паралельної правди?

Пишіть мені все.
Теорії, емоції, претензії, улюбленців, хейт — усе приймаю.
Бо мені зараз дуже треба зрозуміти, як це бачите ви.