Історія одного роману...

Такс... Давненько я закінчив публікувати розділи свого масштабного роману, але щось блог не квапився робити... Писати починав ще перед вторгненням, а потім писав його де попало і коли попало, проте всі обставини, випробування не завадили завершити роботу. 

Сама публікація теж важко далася через щільний графік у службі, а також можливість щось "ліпити" тільки вночі.

"Сльози порожнечі" - науково-фантастичний детектив про віддалений космос, культи, інопланетні загрози та ціну людського життя завершений! Проводжу тільки полірування. Запрошую почитати та оцінити!

«Група приватних детективів отримує контракт на пошуки викраденого при загадкових обставинах колоніста. Брати Нуметрайн та їхня напарниця Івана Кор’Скіф взялися шукати Кріста Шієн Саріван, вважаючи це за звичайний повсякденний контракт, котрих забагато у Квантовій Коаліції. Але вони навіть і не підозрюють, у що вв’язалися. Тьма і порожнеча встане у них на шляху; нескінченні страждання на кожному кроці, а випробуванням не буде краю».




 

Знаєш, що найгірше в правді? Вона ніколи не приходить одна. Завжди з нею приходять відповідальність, наслідки і купа питань, на які ти не хочеш відповідати. Тому я обираю алкоголь. Він хоча б не задає зайвих питань...

Фінерей Нуметрайн

 

Взагалі, атмосфера книги зовсім не підходить до картинки, але Фін інколи може бути мемним. Взагалі вони з братом зовсім різні люди, з абсолютно різними передісторіями, а ще найманка-напарниця, Івана, чудово доповнює і без того різнобарвний колектив. 

Фінерей - колишній бойовий медик Легіону війни Міленіуму, який дезертирував після того, як війна забрала в нього кохану, друзів і віру в будь-яку справедливість. Тепер він приватний детектив у Квантовій Коаліції, працює разом зі старшим братом.

Фін цинік, меланхолік, людина зі шрамом на обличчі та алкоголем як єдиним засобом впоратися з минулим. Він звик тікати: від війни, від спогадів, від самого себе. 

А от Алартай, старший брат Фіна, зовсім інша людина... На відміну від меншого брата, він ніколи не був на війні, але служив обсерваром у Легіоні правосуддя: розслідував злочини, ловив контрабандистів, наводив порядок у прикорднонних колоніях. Він бачив і знав темну сторону людства, але ніколи не втрачав віри.

Я завжди намагаюся в усьому відшукати позитив. Замість того, щоб тиснути на себе постійним негативом, я обираю бачити світло навіть там, де його, здається, немає. Можливо, я наївний. Але наївність іноді рятує краще, ніж цинізм.

Алартай - оптиміст. Намагається бачити в усьому позитив, вірить у співпрацю, готовий простягнути руку навіть тому, хто щойно намагався його вбити. Це дратує Фіна, часом дратує навіть Івану. Але саме завдяки цьому він став тим, хто об'єднує трійцю.

Івана Кор'Скіф - третій член детективного агенства. Вона народилася на забутій степовій планеті, у племені, що деградувало до первісного рівня після тисячі років ізоляції від людської основи. Дитинство найманки простягалося крізь полювання, виживання, війну між племенами. А потім прийшов Міленіум з програмою "інтеграції". Але, як і завжди, там не все так гладко.

Івана пройшла крізь рабство, піратство, найманство. Втратила всіх, хто був їй близький. І от коли здалося, що виходу немає, на її шляху з'являються двоє братів-детективів, які врятували її просто тому, що опинилися поруч.

Космосу глибоко начхати на твої принципи. Ти або замерзнеш в його глибинах, або зігрієшся в тих умовах, що створило людство.

Тепер Івана працює з Нуметрайнами. Вона вважає, що це борг. Але насправді їхня компашка - це єдине місце, де її сприймають як рівну, не питаючи про минуле.
 

 



 

Тому - як буде настрій та бажання, запрошую до себе у гості. Дякую за увагу!
 

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Вадим Івахнюк
28.03.2026, 21:05:31

Привіт , я не знаю як зараз знайти час у мене робота дещо не дописано ,але я то одним займаюсь то іншим і тільки не тим чого реально хочу

avatar
Павло Тульський
28.03.2026, 20:15:53

Третя картинка в блозі - прям шикарна!

Павло Тульський, якби намалював сам, то неймовірно пишався б)))

Неймовірний блог, дякую
Я проглядаю конкурсні твори і додала Ваш у бібліотеку, ще на початку, дуже цікаво
Де б ще знайти стільки часу на читання...
Успіхів Вам та натхнення ❤️

Показати 2 відповіді

Валерій Калінов (Demolition), Однозначно! Доба має бути значно довша для втілення всіх задумів!)

avatar
Оксана Павелко
28.03.2026, 20:02:11

❣️❣️❣️

Інші блоги
⌛️ Архів візуалізацій Таємниці Скарлет ⌛️
Щоб і читачам книги, і мені було зручніше. В коментар під книгою вже скоро посилання не будуть вміщатись, тому збираю все в одному місці. Глава 1. Червона пані. – Пані Скарлет? – Це ж вона! – Вона нарешті прийшла! Ледь
Вриваюся на хвилі у новий жанр))
Привіт букнет)) Відразу скажу, я не новий тут автор. Три роки вже пишу фентезі і довго зарікалася, що сучасний любовний роман це зовсім не моє)) Як там кажуть? Правильно. Не зарікайся)) Отже, ідея є, початок є, бажання
Трохи про фінали
Всім гарного вечора Кілька новин і планів на майбутнє. Отже, основна новина - книга "Піжмурки з Тінню" прямує до завершення. Історія вийшла більшою і важчою, ніж я очікувала. Зимові блекаути додали нервозності
Марафон: взаємне читання за вподобаннями❗️
Привіт, мої любі читачі та автори ❤️ Сьогодні хочу запропонувати вам дещо дуже корисне — взаємне читання, рекомендації та підтримку, але… без плутанини, без “я тебе прочитав — ти мене?” в коментарях на 200+
Новий роман! Гострі грані кохання
Вона бісила його з першої зустрічі, а він став для неї цілим всесвітом, аж поки той світ не впав картковим будиночком, коли коханий зрадив. Вона втре його пихатого носа і вийде за іншого, та чи дозволить він цьому
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше