Назріло

Ніколи раніше не задумувалась - наскліьки це важко - писати. Придумати історію, надати їй зміст, цікаве наповнення, сенс, деталі. Вони будуть важливі потім чи це просто другорядна одноразова деталь для даної ситуації? Чи вплине вона на майбутній перебіг подій? Якщо вплине, то як саме вона проявиться? 
Запитань - водоспад. Це триндець. Я "знімаю капелюха" перед письменниками. Це колосальна робота, від якої отримуєш задоволення, а іноді і розпач, бо не знаєш що далі писати. І ці моменти ступору, коли з потугами народжується розділ - ще ті пекельні муки. Але це зрештою процес, який не повинен бути радісним постійно. Тому що навіть в тому процесі є кінцевий результат. Тай зрештою кому потрібен токсичний позитив?
Тому якщо в того хто це читає період "застою" - я ментально поплескую тебе по плечі. В тебе вийде, просто продовжуй. Це не має бути ідеально. Зрештою розділи можна і редагувати)

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Марафон: взаємне читання за вподобаннями❗️
Привіт, мої любі читачі та автори ❤️ Сьогодні хочу запропонувати вам дещо дуже корисне — взаємне читання, рекомендації та підтримку, але… без плутанини, без “я тебе прочитав — ти мене?” в коментарях на 200+
Найкращий ранок і найгарячіші оновлення ♡♡♡
Після гучної страшної ночі найкращий ранок - коли він для тебе настає! І ти можеш знову пити каву, писати книгу, радіти сонечку і співу пташок. Таке бентежне і таке прекрасне життя, таке одне... Цінуймо його! ❤❤❤ Сподіваюся,
Анонімне повідомлення #3
Ми знайомі давно, та тепер мовчимо, А колись ми були такими близькими. Розійшлися шляхи, кожен йде по своєму, І так жаль, що ми стали тепер просто іншими. Я сумую за сміхом, що був на двох, За пригодами нашими, за розмовами. Я
Анонімне повідомлення #2
Я так хочу тебе повернути, Я так марю тобою щодня. Щоб обійняти і голос почути, Моя люба, кохана моя. Розійшлися шляхи наші раптом, Можна б все повернути назад... Та не скажеш ти, мабуть, «я згодна», Почуття не цвітуть,
Анонімне повідомлення #1
Я мріяв, мрію й мріятиму знов, Усі думки мої — лише про тебе. Чи розумієш ти, що ця любов Потрібна так мені, як птаху небо? Мої думки блукають, мов у сні, Та як згадаю наше світле вчора, Я усміхаюся своїй журбі, Бо разом
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше