Він не втручається. Він помічає. Марк дивиться довше, ніж потрібно. Запам’ятовує дрібниці, які інші навіть не бачать. І майже ніколи не помиляється в людях. Особливо — коли справа не про людей.

 Він першим побачив те, що вони так старанно ховають. І не сказав ні слова. Замість цього — зробив крок. Непомітний. Правильний. Тепер це вже не їхня історія. Це його гра.

Ти б помітила, що тебе вже використали?