⚡️що робити з книгою, яка «не зайшла» аудиторії?⚡️
Я вже виклала 8 розділів своєї книги «Розбита я». Це моє життя, моя сповідь, щирі переживання, якими я вирішила поділитися з вами.
Але статистика показує: більшість читачів закривають книгу вже на першому розділі. І я опинилася у глухому куті…
? До авторів:
Що ви робите, коли ваша книга «не заходить» аудиторії?
Продовжуєте викладати всі розділи до кінця?
Видаляєте книгу, щоб не псувати статистику аккаунту?
Чи, може, щось змінюєте у подачі, щоб зацікавити читачів?
Я хочу зрозуміти: це я щось роблю не так, чи драма просто «не формат» для платформи?
? До читачів:
Можливо, моя історія вам не цікава? Будь ласка, чесно скажіть, чому саме.
Ваші відповіді дуже важливі для мене ❤️
✨ Буду вдячна за будь-які поради, коментарі та чесні думки.
Ваш досвід може допомогти мені зрозуміти, як далі рухатися.
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтирідко кому вдається розкрутитися одразу з першого твору, потрібно для початку написати, завершити, показати себе автором який не залишає "заморожених" творів...
Вень Чжулун, Дякую вам❤️
Ви дуже правильно сказали: довіру треба заслужити, і її не буде, якщо залишати історії незавершеними.
Тому буду писати далі. Нехай не ідеально, але чесно і до кінця ❤️✨️
Якщо це допоможе, то...
Моя книга "Леді замку Саммерфелл" (та що перша у циклі) була написана більше ніж пів року тому. Якусь популярність вона почала збирати "майже вчора" (кілька місяців тому)
Тому зарано судити про успіхи та невдачі. До того ж, там он нижче писали люди розумні, що автор пише, коли хоче щось сказати чи донести - це правда.
А також... Не пам'ятаю вже хто, але десь чув, що "гроші - результат моєї постійної праці", тому менше замислюйтеся над аудиторією і більше дбайти про самі книги)
LibertyFox, Дякую вам за підтримку та мудрі слова!
Ви абсолютно праві — зарано судити про успіх чи невдачі, особливо коли робота тільки почала знаходити свого читача. І правда, писати варто коли є що сказати, а не тільки щоб догодити аудиторії.
А те, що гроші — результат постійної праці, теж дуже влучно. Найважливіше зараз — любити те, що створюєш, і дбати про якість своїх книг, тоді результат прийде сам.
У вашої розповіді є мета. Вона - автобіографічна. Тому не має підлаштовуватись під стандартні запити читача, який прийшов на "емоційні гойдалки", щоб відволіктись на пару годин.
Якщо ви бачите причину в недосконалості тексту - це одне. Книгу потрібно закінчити. А тоді перечитати, проаналізувати. Можливо, щось змінити - якісь речі зробити коротшими, інші розписати детальніше. Цього неможливо побачити зараз.
Тому я порадила би писати, не відволікаючись. Стиль у вас хороший, текст читається. Решту - можна буде побачити по завершенні.
Дієз Алго, Дякую вам за таку мудру пораду!
Ви абсолютно праві — зараз важливо просто писати і доводити історію до кінця, не відволікаючись на думки про те, як її сприйме читач. Я ціную, що ви помітили стиль і читаємість тексту — це дуже надихає.
Після завершення буде час перечитати, переглянути і відточити деталі, зробити одні моменти коротшими, інші — більш виразними. Дякую, що допомогли побачити цей процес у правильній перспективі.
Шо робити? Писати далі, розказувати про свою книгу в блогах та соц мережах. І читач знайдеться.
Morwenna Moon, Дякую вам за підтримку!
Ви абсолютно праві — треба просто писати далі і ділитися своєю історією, навіть якщо буває страшно чи важко. Кожен розділ, кожна емоція — це шанс знайти свого читача.
Ваші слова надихають не зупинятися і продовжувати, бо десь там вже є людина, якій це буде важливо і близько.
Я читала перший розділ, і згодна з порадою про необхідність бета-рідера. Бо якщо сюжет заснований на реальних подіях, то саме це інколи заважає автору бачити його об’єктивно і структурувати. До того ж, те, що можна зрозуміти у реальному житті, при читанні літературного твору часто має геть інший вигляд, і навпаки. Темою твору заявлений аб’юз, а вже у першому розділі по пунктах підводяться підсумки кількох стосунків героїні, з яких, по факту, більшість можна назвати радше прикладами несумісності, ніж свідомого завдання шкоди.
Svitlana, Дякую за такий точний і чесний відгук!
Я розумію, що перший розділ може сприйматися як «підсумковий» — наче героїня одразу озвучує все, що сталося. Це свідомий прийом: хотіла дати читачеві швидке відчуття її емоційного стану і болю, щоб одразу занурити у її внутрішній світ.
Але ваша точка зору важлива — і вона нагадує мені, що можна подумати над тим, як розтягнути ці події і зробити їх більш поступовими, щоб читачі ще сильніше відчули процес переживання героїні.
Пані Ліє, на мій погляд, у такій ситуації письменнику варто повернутися до базових питань: що саме я роблю, навіщо я це роблю і чого хочу в результаті.
Читач — річ мінлива. Його реакцією вимірюють успіх, але не обов’язково значення твору для літератури, не досвід автора і навіть не його талант.
Тому, мабуть, варто чесно відповісти собі на просте питання: чого Ви прагнете?
Якщо успіху на платформі — тоді це вже трохи інша стратегія. Письмо доведеться сприймати як проєкт: дивитися, що читають, які жанри працюють, як утримується увага читача, і свідомо підлаштовувати подачу.
Якщо ж головна мета — поділитися власною історією, то реакція аудиторії може бути непередбачуваною. Особисті тексти інколи знаходять читача не одразу і не там, де ми очікуємо.
Тому, можливо, питання не в тому, чи «заходить» книга, а в тому, яку мету Ви ставите перед собою як автор.
Ліа Найт, Будьмо!
Для вашого жанру, який ще і з 18+, треба починати твір з чогось гарячого. Щоб були гарячі тіла, владний, красивий (краще навіть бородатий) герой і чуттєва, але вольова героїня. Читач (радше читачка) має відразу відчувати, що між персонажами спалахує пристрасть, герой має бути владним, але героїня така вся ух, що ЛИШЕ перед нею він не може встояти і повністю підпадає під її владу (лише її він підкорився, з великими зусиллями, розпускаючи навколо себе брутальність і тому подібне). А сам сюжет краще побудувати за формулою "фільмів" для дорослих (без надмірностей - читайте правила), обов'язково зазначте це в назві. Таким чином, це може бути роман, де двоє чоловіків "змагаються" за увагу однієї героїні, де є різні зведені родичі, хтось застрягає в пральній машиниі і когось зв'язують. Це сюжети - лише до прикладу, тут ваша фантазія нічим не обмежена. Не забувайте про промоцію творів - в першу чергу, яскраві візуали, і слова-маркери: "гріх", "насолода", "бос", "владний", "гарячий". П.с.: нікого не намагаюсь образити, це все на основі власних спостережень.
Ліє, вам успіхів!
Arsenii Troian, Дякую❤️
Моя книга теж "не заходить" але якщо я вже щось почала то мушу довести до кінця. До того ж маю велике сподівання на таких читачів як сама. Зізнатись чесно дуже рідко читаю книжки які в процесі. Мені потрібно "проковтнути" історію одним махом. Щодо статистики, я дуже тішуся коли бачу, що хоч хтось читав але і не дуже засмучуюсь коли переглядів нема. Кожна книга має свого читача, тому видаляти мабуть не варто. Потрібно набратись терпіння і все обов'язково вийде так як хочете. Якщо ви вже почали писати, то вам мабуть є що сказати цьому світу. Бажаю натхнення
Ліа Найт, ❤️❤️❤️
Просто знайдіть собі бета-рідера, який прочитає і скаже, в чому справа. Можливо, початок вийшов затягнутий. Може, жанр неправильно виставлений. Чи проблема взагалі в імені ГГ. Ви здивуєтесь, але таке теж буває. А буває, що просто треба переписати анотацію, щоб книгу відкрили саме ті люди, які її дочитають до кінця.
Ірина Скрипник, Дякую вам за такий конкретний і корисний коментар ❤️
Ви дуже правильно написали — я навіть не думала, що такі деталі, як ім’я героїні чи анотація, можуть так впливати.
Про бета-рідера теж задумалась, бо, можливо, зі сторони справді краще видно, де проблема.
І початок, і подачу ще раз перегляну.
Дякую, що поділилися досвідом, це дуже цінно ✨
Я вважаю, що автор пише, бо має що сказати. Статистика це безперечно добре і приємно, коли показники зростають, та хіба якщо люди не читають історію, Ви змінююєте думку, яку прагнули донести? Хіба суспільна підтримка впливає на те, що Ви писали, коли складали цю історію?
Видаляти чи просувати далі, рішення виключно Ваше.
На мій погляд, Ви поділились особистим і щирим, що вже заслуговує на повагу, а історія якою Ви знайшли силу і сміливість поділитись, має право на життя незалежно від того як багато під нею чисел чи сердечок, статистика Вас підтримує, але далеко не завжди характеризує Ваш рівень як автора, пам'ятайте про це
Нехай все вдається так, як Ви того хочете, натхнення, наснаги та успіхів❤️
Кайла Броді-Тернер, Величезне вам дякую за таку відповідь❤️ Це надихає писати далі.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати